Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> Великий піст - початок посту відразу після Масниці. Як дотримувались та що робили впродовж семи тижнів

Великий піст - початок посту відразу після Масниці. Як дотримувались та що робили впродовж семи тижнів

Назва:
Великий піст - початок посту відразу після Масниці. Як дотримувались та що робили впродовж семи тижнів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,92 KB
Завантажень:
232
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Великий піст - початок посту відразу після Масниці. Як дотримувались та що робили впродовж семи тижнів


Великий піст — один із чотирьох головних календарних постів, усталених Православною церквою, який триває сім тижнів перед Великоднем — Пасхою. Розпочинається відразу після Масниці.
Церковно-християнський календар включав протягом року не лише свята, а й суворо регламентовані постування. Слід було поститися влітку — від Трійці до дня святого Петра, три-шість тижнів (Петрівка), два тижні тривав Спасівський піст (Спасівка), шість осінньо-зимових тижнів відводилися Пилипівському посту (Пилипівка), і сім тижнів тривав уже згадуваний весняний Великий піст.
Старо- і новозаповітні тексти містять численні згадки про пости. Біблійні герої «мучать душу свою постом», стримують ними позови плоті, висловлюють глибоку скорботу. Існує чимало свідчень про пости у добу Київської Русі, молодої християнської держави. У них втілено євангельський зміст спасіння душі через помірність, утримання від розваг, а головне — через обмеження у харчуванні: відмову в певні дні тижня чи сезони року від їжі тваринного походження — м’яса, жирів і молока. Всі ці обмеження пов’язані в народній свідомості із стражданнями Ісуса Христа. У Києво-Печерському патерику зустрічаємо: «Феодосию приимшу монастырь, нача имети въздержание велико, пощение и молитвы съ слезами»; «Бяше таковъ постьник, яко разве хлеба и воды ничто же ядяше до дьне смерти своея».Остаточне формування календаря постів на Русі відбулося не одразу після прийняття християнства. Наприклад, Києво-Печерський патерик свідчить, що ще у XII столітті Великий піст тривав лише шість тижнів.Цікаві згадки про постування в XVII столітті залишив Гійом Левассер де Боплан — французький інженер, який провів певний час в Україні й записав для нащадків свої враження про життя українців за часів Козаччини. «Вони, — оповідав про козаків французький дослідник, — вельми шанують святкові дні й дотримуються постів, які в них тривають вісім або дев’ять місяців на рік і полягають у відмові від м’яса. Вони настільки вперті в дотриманні цієї формальності, що переконують себе, ніби порятунок їхньої душі залежить від зміни їжі». У своїх спостереженнях де Боплан не дуже відхилявся від істини, а його підрахунки майже точні. Адже, окрім дев’ятнадцяти (у середньому) обов’язкових календарних пісних тижнів, українці постилися ще в середу та п’ятницю, а особливо богомільні — ще й у понеділок протягом м’ясоїдів.Щосуботи у Великий піст годилося поминати покійних родичів. Коли в суботу пекли хліб, то першу хлібину, яку виймали з печі, розламували ще гарячою, щоб вона сходила парою, і клали на рушнику на стіл чи підвіконня. (Згідно з народними уявленнями духи предків харчуються гарячою парою страв.) За вечерею у п’ятницю не слід було їсти часник, щоб уночі на суботу «не заважати вечеряти душам померлих родичів», бо запах часнику міг відлякувати їх. Із цієї ж причини не варили по суботах фарбу з вільхової кори. Але з усіх гарячих страв одразу ж, як виймали з печі, знімали вершечок — для «душечок».
Однак, незважаючи на набожність, українці не відзначалися релігійним фанатизмом. Допускалися відхилення від пісного закону на користь малих дітей, матерів-годувальниць, тяжко хворих людей. Молоко дозволялося малим дітям аж до трьох років, а кволим — до шести-семи.На початку XX століття український етнограф Василь Кравченко писав про Полісся: «Як дуже слаба людина, то хто з рідних піде до батюшки й попросить слабому дозволу їсти, слабий їсть скором, а батюшка за його одмолиться». Подібні свідчення збереглися і про інші райони України: «Породіллі давали молоко і яйця, що жінки на родини приносили, бо їй треба одужувати, хоч м’ясоїд, хоч піст» (Наддніпрянщина); «Полижниця їсть по злогах все масне і п’є яйця, кілько лиш може, бо то дуже помагає трунку, й раз-два полижниця си видужує» (Карпати); «Дітям до трьох рочків і в піст молоко давали, аби здорові були» (Галичина); «Як роділля бравенько їсть, дарма хоч і в піст, то в неї молоко прибуває, покорму багато» (Наддніпрянщина).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Великий піст - початок посту відразу після Масниці. Як дотримувались та що робили впродовж семи тижнів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок