Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> Покрова Пресвятої Богородиці (Покрова). За народним календарем 14 жовтня. Як відзначали та що їли

Покрова Пресвятої Богородиці (Покрова). За народним календарем 14 жовтня. Як відзначали та що їли

Назва:
Покрова Пресвятої Богородиці (Покрова). За народним календарем 14 жовтня. Як відзначали та що їли
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,96 KB
Завантажень:
331
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Покрова Пресвятої Богородиці (Покрова). За народним календарем 14 жовтня. Як відзначали та що їли


Покрова (Покрови, Святої Покрови, Покрови Пресвятої Богородиці — 14 жовтня) — християнське свято, надзвичайно шановане у православному світі й зокрема в Україні, Започатковане воно у Візантії, де було збудовано храм Пресвятої Богородиці на честь перемоги Константинополя над завойовниками (X століття). Це свято пов’язане з ім’ям святого Андрія. Коли місту загрожувала сарацинська навала, святий Андрій під час молитви побачив у небі Пресвяту Діву Марію, яка розкрила над християнами свій омофор (покров). Таке заступництво Богородиці додало сил візантійцям, і вони дали достойну відсіч чужинцям.
В Україні свято Покрови набуло широкої популярності. Божа Матір Покрова вважалася покровителькою запорозьких козаків. Головним храмом на Січі був Покровський, і престольне (храмове) свято відзначали відповідно 14 жовтня. Козаки, ідучи у похід, брали з собою образок Покрови як священний оберіг. Пресвяту Богородицю Покрову в Україні також вшановували жінки, вважаючи її своєю заступницею.
Дбайливі господарі уважно спостерігали цього дня за погодою. Якщо вітер дмухав з півдня, чекали теплої зими; а «коли на Покров вітер з востока, то зима буде жорстока». Сильний вітер на Покрову віщував вітряну весну. Якщо до Покрови ще не відлітали у вирій журавлі, сподівалися на затяжну нехолодну осінь.
До Покрови годилося закінчити всі роботи, пов’язані із землею. Культури, що давали плоди «поверх землі», наприклад, капусту чи кукурудзу, ще можна було збирати. А от буряк чи картоплю належало викопати раніше. Треба було завершити й сівбу озимини, щоб не турбувати землю, не орати, не волочити тощо. Ледачих господарів, які не встигли до цього свята впоратись із роботами, лякали тим, що, длубаючись у землі, вони начебто можуть розбудити зміїв, які на той час уже заповзли у нори зимувати. Тоді розбуджені гади кусатимуть людей навіть у холодну пору року.
Про добрих господинь казали: «Як прийшла косовиця, то жінка кородиться; як прийшли жнива, то й жінка як нежива; а як прийшла Покрова, то й жінка здорова».
У народі складали безліч приказок-прикмет, пов’язаних із святом Покрови. Говорили: «Прийшла Покрова — всохла діброва», «До Покрови думай про пашу для корови», — оскільки пасти худобу вже було неможливо через відсутність трави. Отже, з Покрови починалися холоди: «По Покрові — по теплові», «Прийшла Покрова, натопи хату без дрова», «По Покрові сиди, чумак, у домі».
Восени до самої Покрови до дівчат засилали старостів, влаштовували весілля. Перед Покровою був найбільш активний шлюбний період. Формально він тривав до Пилипівки — початку Пилипівського посту (27 листопада). Насправді ж сваталися тільки до Покрови, а весілля гуляли до Дмитра (8 листопада). Мрії дівчат про щасливе заміжжя втілилися у народних приказках: «Покрова накриває траву листям, землю — снігом, воду — кригою, а дівчат — шлюбним вінцем»; «Покрівонько, Покрівонько, покрий мою голівоньку, хоч наміткою, хоч ганчіркою, аби не зосталася дівкою»; «Святая Покровонько, покрий мою головоньку як не хусткою, то онучею, бо вже дівкою наскучило».
Відомо, що одним з обрядів, присвячених зміні соціального статусу, переходу дівчат у стан заміжніх жінок, було скидання весільного дівочого вінка і покривання молодої жіночим головним убором — наміткою чи хусткою. Відтоді жінка вже не мала права ходити з непокритою головою. Про незасватаних дівчат із гумором говорили: «Минула Покрова — заревла дівка, як корова»; «До Дмитра дівка хитра, а по Дмитрі нею хоч лавку витри».
Жінки переказували, що з Покрови на два тижні починається бабине літо. Ці дні — ніби прощання природи з літом, повернення на кілька днів теплої погоди перед тим, як холодна осінь остаточно набирала сили. Бабине літо не супроводжувалося жодними специфічними обрядами.
Храм, храмові, або престольні, свята в Україні відзначають у кожному населеному пункті у дні церковного свята своєї парафії.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Покрова Пресвятої Богородиці (Покрова). За народним календарем 14 жовтня. Як відзначали та що їли

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок