Головна Головна -> Реферати українською -> Краєзнавство -> ПОХОДЖЕННЯ ГУЦУЛІВ

ПОХОДЖЕННЯ ГУЦУЛІВ

Назва:
ПОХОДЖЕННЯ ГУЦУЛІВ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,06 KB
Завантажень:
90
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат
з народознавства
на тему:
ПОХОДЖЕННЯ ГУЦУЛІВ


Походження назви етнографічної групи українських горян - гуцулів - ось уже понад півтораста літ привертає увагу численних як вітчизняних, так і чужинських дослідників: німецьких, польських, румунських, російських. Запропоновано багато пояснень походження цієї назви, але задовільного пояснення досі немає. Так, німецькі дослідники схильні були виводити назву від німецького кореня, польські - від польського, румунські - від румунського, і т. д.
За цими поясненнями нерідко ховалися політичні амбіції, а за ними - і посягання на українські землі Гуцульщини. Наприклад, деякі румунські дослідники, виводячи назву "гуцули" від румунського кореня, намагалися доводити, що гуцули - це, мовляв, зукраїнізовані румуни, яким потрібно повернути рідну румунську мову. Так само серед польських дослідників траплялися такі, що вважали гуцулів зукраїнізованими поляками. Серед німецьких науковців були спроби пояснити походження назви "гуцул" від одного з германських племен. Тож правильне пояснення походження назви цієї етнографічної групи має не тільки наукове, а і політичне значення, оскільки гуцули - частина українського народу, а Гуцульщина - споконвічна українська земля.
Кочівники узи-уци
Дослідження назви цієї етнографічної групи українців, яка протягом багатьох століть заселяла Східні Карпати, розпочалося ще в XIX ст., і над цим питанням ламали голови як вчені-фахівці: етнографи, історики, мовознавці, - так й аматори-краєзнавці й літератори.
Одну з найраніших гіпотез походження назви "гуцули" висловив польський дослідник К.Мілевський у статті "Про гуцулів", вміщеній 1825 р. у варшавському журналі "Biblioteka Polska". Автор справедливо вважав гуцулів корінним українським населенням, однак назву цієї етнографічної групи помилково виводив від дієслова "кочувати". Статтю К.Мілевського передрукував інший польский дослідник Л.Голембйовський у виданій 1830 р. у Варшаві книзі "Народ польський, його звичаї і забобони". Однак він вважав гуцулів поляками, які зукраїнізувалися. Для пояснення походження назви "гуцул" використав вигадане ним самим слово "кочул", чи "кучул", - мовляв, так називало себе населення, яке поселилося в Карпатах, рятуючись втечею від татарських і турецьких набігів. Потім ця назва нібито змінилася у "гочул", далі "гоцул" і насамкінець - "гуцул". Зрозуміло, що таке пояснення не мало жодного науковго підґрунтя. Слова "кочул", "гочул", "гоцул" не засвідчені у жодних словниках - ні в українських, ні в польських. То був витвір кабінетної фантазії самого Голембйовського.
Серед вітчизняних вчених одним із перших намагався пояснити назву "гуцули", а заодно - і походження самої групи діяч "Руської Трійці", фольклорист й етнограф Іван Вагилевич. В оглядовому нарисі про гуцулів - жителів Східних Карпатських гір, вміщеному в двох зошитах "Часопису Чеського Музею" за 1838-1839 рр., дослідник виводив слово "гуцули" від назви тюркського племені узів-уців, яка, нібито зазнавши пізніших звукових змін, поступово набула сучасного звучання. Міркування І.Вагилевича опиралися на власну гіпотезу про походження гуцулів від кочівників узів-уців. У контексті цієї цілком фантастичної версії, якою, до речі, пізніше захоплювалися деякі інші дослідники, а також Юрій Федькович, трактувалося і походження карпатської народної назви демонів-бісів - "осинів" (насправді - "осинавців"). Замість прозорої етимології - від демонічного дерева осики (по-гуцульськи - осина), етнограф виводить цю назву від асів, чи ясів, пізніших осетинів - іраномовного народу з Північного Кавказу. Недобру пам'ять про тих асів у демонологічній лексиці (у формі прокляття "Пек ті (тобі) осина!"), буцімто, зберегли їхні колишні сусіди - степовики уци-гуцули
У Галицькому літописі справді йдеться про кочове плем'я торків, яких український дослідник ідентифікував із узами. Торки брали участь у політичному житті Київської Русі і як вороги, і як союзники. У ХІ-ХІІ ст. частина узів-торків опинилася у Прикарпатті, і галицькі князі оселили їх біля джерел Серету, Черемошу, Пруту й Тиси.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: ПОХОДЖЕННЯ ГУЦУЛІВ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок