Головна Головна -> Реферати українською -> Логіка -> Загальна характеристика умовиводів

Загальна характеристика умовиводів

Назва:
Загальна характеристика умовиводів
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
6,46 KB
Завантажень:
78
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Загальна характеристика умовиводів


План
Загальна характеристика умовиводів;
Поділ умовиводів;
Способи побудови безпосередніх умовиводів:
перетворення;
обернення;
протиставлення предикату;
Загальна характеристика дедуктивних умовиводів.
Категоричний силогізм;
Аксіома силогізму та правила категоричного силогізму;
Фігури категоричного силогізму;
Скорочені та складноскорочені силогізми.


Умовиводом називається форма мислення, за допомогою якої з двох або кількох суджень виводиться нове судження, котре містить в собі нове знання.
Термін “умовивід” вживається у подвійному значенні. Це і розумовий процес виведення нового знання із суджень, і саме нове судження, як наслідок розумової операції. Поняття і судження входять до складу умовиводу як його елементи. Будь-який умовивід складається із засновків і висновку.
Засновки – це судження, із яких виводяться нові знання.
Висновок – судження, виведене із засновків.
Умовивід – це логічний спосіб здобування нового знання. Об’єктивною підставою умовиводу є зв’язок і взаємозалежність предметів і явищ дійсності. Якщо предмети дійсності не пов’язані між собою, то й судження, що відображають ці предмети, не будуть логічно пов’язані між собою і тому побудувати умовивід не можна. Наприклад, із двох суджень: “Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне”, “усі дерева рослини” – не можна зробити ніякого логічного висновку, тому що ці судження логічно не пов’язані.
У будь-якому умовиводі розрізняють три види знань:
Вихідне знання, те з якого виводяться нові знання – воно міститься в засновках умовиводу;
Висновкові знання – міститься у висновку;
Обґрунтовуюче знання – котре пояснює правомірність висновку;
Знання бувають безпосередні та опосередковані (висновкові).
Безпосередніми називаються знання, здобуті за допомогою безпосереднього сприймання явищ або предметів.
Опосередкованими знаннями називаються знання, які ми виводимо з раніше добутих знань.
У кримінальному судочинстві пізнання є в основному опосередкованим. Пояснюється це тим, що злочин, предмет судового розслідування, є факт минулого стосовно розслідування і судового розгляду. Для пізнання істини в кримінальній справі існує лише один шлях: установлення фактів – слідів злочину і на їх підставі відновлення злочинної дії в цілому. Вирішальна роль в судовому дослідженні належить умовиводам.
Умовиводи бувають різних видів. За кількістю засновків умовиводи поділяються на безпосередні та опосередковані.
Безпосереднім називається такий умовивід, у якому висновок робиться із одного засновку.
Опосередкованим називається такий умовивід, у якому висновок робиться з двох або більше засновків.
За спрямованістю процесу міркування опосередковані умовиводи поділяються на дедуктивні та індуктивні.
У дедуктивних умовиводах висновок іде від знання більшого ступеня спільності до знання меншого ступеня спільності.
В індуктивних умовиводах висновок іде від знання окремих, одиничних предметів до знання всіх предметів класу.
Основними способами побудови безпосередніх умовиводів є перетворення, обернення, протиставлення суджень.
Перетворення – це така операція, унаслідок якої вихідне судження перетворюється у судження рівнозначне за змістом, але іншої структури.
У процесі перетворення ствердні судження (А та І) перетворюються в заперечні (E та O). Щоб ствердне судження перетворити в заперечне, необхідно внести до нього дві заперечні частки. Одна –перед зв’язкою, друга – перед предикатом. Загальноствердні судження (А) перетворюються у загально заперечні (Е).
Усі S є Р Жодне S не є не – Р.
Наприклад: “Будь-який злочин є діяння суспільно небезпечне, отже, жоден злочин не є діяння не суспільно небезпечне”.
Частковоствердні судження (І) перетворюються у частково заперечні судження (О):
Деякі S є Р деякі S не є не – Р.
Наприклад: “Деякі злочини є посадовими отже, деякі злочини не є не посадовими”.
Заперечні судження (Е та О), що мають структуру “S не є Р”, перетворюються в заперечні судження, що мають структуру “S є не Р”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Загальна характеристика умовиводів

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок