Головна Головна -> Реферати українською -> Наукознавство -> Специфіка наукового мислення та уявлення про природу в середні віки

Специфіка наукового мислення та уявлення про природу в середні віки

Назва:
Специфіка наукового мислення та уявлення про природу в середні віки
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,59 KB
Завантажень:
507
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.5


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
РЕФЕРАТ
на тему:
Специфіка наукового мислення
та уявлення про природу в середні віки


1. Становлення культури середньовіччя та формування
теологічної картини світу
Розпад Риму на західну і східну частини за часів правління Костянтина І із заснуванням столиці східної частини у м. Візантій (Константинополь) (330 р. н.е.) спричинило виникнення двох імперій — Римської і Візантійської. Істотно відмінні етнічний склад і культурні традиції цих двох імперій, що розмежувалися, зумовили відмінності подальшого розвитку культури й у її контексті науки і техніки.
Величезна роль Римської імперії для культурної історії країн Західної Європи засвідчується тим, що час її краху (476 р.) історики вважають моментом відліку нової історичної доби — середньовіччя.
Період з V до XI ст. — раннє середньовіччя — характеризується переходом від античності й варварства до феодалізму. Це епоха панування натурального господарства, слабких торговельних та інших зв'язків між державами, примітивності самої державності, низького рівня писемності та клерикалізації культури. Раннє середньовіччя іноді називають "темними віками", маючи на увазі, що занепад і варварство в V—VII ст. протистоять досягненням римської цивілізації. Але саме в цей час вирішувалися такі кардинальні питання, які потім визначили майбутнє Європи.
Культура європейського середньовіччя формувалася в регіоні, де нещодавно розміщувався центр міцної універсальної римської цивілізації, і неможливо, щоб вона зникла, бо продовжували існувати суспільні відносини та інститути, культура, яким вона дала життя. Разом із тим християнська церква, яка в Західній Європі набирала сили як носій офіційної державної релігії, зайняла непримиренну позицію щодо античної науки і культури як "язичницької". Традиційні центри науки і культури занепадають. Християни доклали зусиль до остаточного знищення Олександрійської бібліотеки з усіма її стародавніми пам'ятками науки. Імператор Східної Римської імперії Юстиніан 529 р. розігнав останню філософську школу в Афінах — Академію.
Становлення культури раннього середньовіччя є складним синтезом пізньоантичної, християнської і варварської традицій. У цей період викристалізовується такий тип духовної культури західноєвропейського суспільства, в якому головну роль починають відігравати християнська релігія і церква. Візантія виступала спадкоємницею як римської державності, так і античної культури.
Якщо коротко визначити особливості культурного контексту розвитку науково-технічних знань у Візантії до XII ст., то слід зазначити вищий рівень суспільно-економічних відносин і матеріального виробництва, ніж у Західній Європі; безпосереднє засвоєння антично-елліністичної культурної спадщини на єдиній мовній основі; своєрідний шлях розвитку східного, візантійського християнства на відміну від західноєвропейського. Зокрема, слід наголосити на силі традиціоналізму у візантійській культурі: традиція, а не досвід проголошувалася джерелом знань. Звідси випливало поклоніння книжним знанням: Біблія і певною мірою античні автори розглядались як сукупність необхідних знань. Нове знання, що не було підкріплене авторитетом, не сприймалося позитивно, оскільки вважалося бунтівним. Впливовість античної традиції підкріплювалась авторитетом піфагорійсько-платонівської чи арістотелевої філософії.
Можливості розвитку античного і елліністичного спадку наукових знань у Візантії обмежувалися процесами розвитку християнського віровчення як державної релігії. Релігійні суперечки, переслідування єретиків, у тому числі послідовників античної натурфілософії, спричинили втечу з Візантії багатьох видатних представників наукової думки.
Суттєвим фактором розвитку наукового знання в арабомовних країнах були праці античних авторів. Вони перекладалися арабською мовою, після чого до них складалися ґрунтовні коментарі. Саме ці переклади і коментарі були майже єдиними джерелами, які ознайомили європейських вчених з досягненнями античного світу. Багдад з його бібліотеками та школами був центром згаданих перекладів і разом з тим науковим центром, в якому бурхливо розвивалися технічні галузі знання і мистецтва, а також природничі науки — математика, астрономія, мінералогія, географія, медицина.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Специфіка наукового мислення та уявлення про природу в середні віки

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок