Головна Головна -> Реферати українською -> Наукознавство -> Методологічні концепції сучасної філософії науки. Х.Патнем про некритеріальну раціональність і реалізм "з людським обличчям"

Методологічні концепції сучасної філософії науки. Х.Патнем про некритеріальну раціональність і реалізм "з людським обличчям"

Назва:
Методологічні концепції сучасної філософії науки. Х.Патнем про некритеріальну раціональність і реалізм "з людським обличчям"
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,71 KB
Завантажень:
208
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Методологічні концепції сучасної філософії науки. Х.Патнем про некритеріальну раціональність і реалізм "з людським обличчям"


Філософія науки як напрямок західно-європейської філософської думки створювалась і розвивалась під гаслом дослідження науки науковими методами. Тому Х.Патнем вважає за можливе застосовувати до методологічних концепцій науки ті вимоги, які ці концепції формулюють щодо науки. Якщо ж методологічні концепції не відповідають власним критеріям, вони можуть бути розцінені як самоспростовні.
Так, логічний позитивізм розглядав як змістовні лише емпірично перевірювані речення, логічні і математичні речення він вважав аналітично істиними або хибними, а всі інші безглуздими. Однак сам принцип верифікації за цими критеріями є безглуздим, оскільки не є ні аналітично істинним, ні емпірично перевірюваним. Тобто логічний позитивізм самоспростовний.
Аналогічно може бути продемонстровано самоспростовність будь-якої моделі раціональності, яка висуває певні критерії або норми раціональності. В рамках такої моделі самі ці критерії не можуть бути обґрунтовані.
Л.Вітгейнштейн і К.Поппер посилаються на певні соціальні норми раціональної прийнятності певних суджень. І якщо в ситуаціях буденного життя для "верифікації" більшості суджень (зокрема суджень сприйняття типу "я стою перед дверима") достатньо дії неявних суспільних норм, що поділяються представниками певної культури і носіями певної мови, то в судженях про успішність наукових теорій суспільство покладається на суспільно затверджений авторитет експертів. Так, Поппер вважає методологічні рішення вчених або конвенції неусувним компонентом перевірки теорій. Таким чином, критерії раціональності виявляються просто інституціоналізованими нормами.
Х.Патнем підкреслює, що "... ми не можемо, спираючись на суспільно закріплені норми, вирішити, що раціонально довідне і обгрунтовне в філософії, а що ні. Заява, ... що філософія - це концептуальний аналіз, що поняття самі визначають, які філософські аргументи вірні, якщо їх поєднати з доктриною про те, що поняття - це норми або правила, зафіксовані в суспільній мовній практиці, є завуальованою заявою, що будь-яке обґрунтування в філософії є критеріальне обґрунтування і що філософські істини настільки ж публічно демонстровані, як і наукові істини. Така позиція здається мені просто нерозумною, зважаючи на всю історію предмету , включаючи новітню. ... Не існує нейтральної концепції раціональності ... Ніхто не зможе критеріально веріфікувати, що жоден з нас не має підстав апелювати до норм культури".
Таким чином, Х.Патнем стверджує, що інституціоналізована критеріальна раціональність, яку обстоювали позитивісти, Вітгейнштейн, деякі з філософів мови, не лишає місця для раціональної діяльності в філософії, тому їхня позиція самоспростовна. Таким чином, загальний висновок полягає в тому, що поняття раціонального обґрунтування має бути більш широким, ніж інституціоналізована критеріальна раціональність.
Звертаючись до критиків вищезгаданих концепцій, до філософів, які обстоювали релятивістські і багато в чому ірраціоналістичні позиції в філософії науки, тобто до Т.Куна і П.Фейерабенда, Х.Патнем зосереджується на вихідній для обох філософів тезі про несумірність (парадигм, теорій, мов) і показує її самоспростовність. Хід його аргументації при цьому такий: "...було б внутрішньо суперечливим заявити, що поняття Галілея несумірні з нашими, а потім продовжувати їх докладно описувати" , оскільки якщо б тезис про несумірність був вірний, переклад був би неможливим, і нам довелось би мати справу не з поняттями, а з неінтерпретовними шумами. Без настанови інтерпретативної доброзичливості не тільки наукові поняття, а й найпростіші слова з попередніх модифікацій нашої власної мови, як показав ще В.Куайн , не мали б для нас фіксованого значення. Порівняння вказує, що існує та чи інша сумірність.
Сумірність ця забезпечується деякими фундаментальними засадами людського існування: "Якими б різними не були наші образи знання і концепцїї раціональності, ми володіємо гігантським сумісним запасом припущень і вір про те, що розумно, причому поділяємо ці віри і припущення навіть з тією дуже химерною культурою, яку зуміли успішно витлумачити".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Методологічні концепції сучасної філософії науки. Х.Патнем про некритеріальну раціональність і реалізм "з людським обличчям"

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок