Головна Головна -> Реферати українською -> Образотворче мистецтво -> МИСТЕЦТВО РОСІЇ ХІV – ХVІІ ст

МИСТЕЦТВО РОСІЇ ХІV – ХVІІ ст

Назва:
МИСТЕЦТВО РОСІЇ ХІV – ХVІІ ст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
14,42 KB
Завантажень:
255
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Мистецтво Росії бере свій початок від мистецтва Київської Русі. В ХП та на початку ХІІІ ст. російське мистецтво стає самостійним і виділяються окремі князівства: Ростово-Суздальське, Новгородське та інше.

Татаро-монгольські набіги та майже двохсот річна іноземне Іго дотримали розвиток мистецтва майже по всій території Росії, крім Новгорода та Пскова, які не платили дань Золотій Орді.

І тільки й ХV ст. скинувши татаро-монгольське Іго князівства об'єдналися навколо Москви і наступає новий підйом.

ХV ст. можна рахувати золотим століттям російського мистецтва, а твори московської школи – його класикою.

Російське мистецтво розвивалось в загальному руслі середньовічної культури. Так як і в Європі залишалось переважно церковним, культовим і дотримувалось встановленої неонографії. Художні принципи не мали великої різниці між професійним та народним мистецтвом. Воно також було оправою ремісників.

Фактично російське мистецтво на було ні галуззю візантійського, ні аналогом західного, у нього був свій характер, який можна назвати мистецтвом й епічно-билинного складу.

Візантійські художні традиції, які поширились в Російському мистецтві швидко трансформувались в атмосфері демократичності, простоти, навіть просто народність. Найбільш це відбувається а архітектурі. Основними спорудами були церкви, дзвіниці, які будувались у великій кількості. Стародавні зодчі вміли безпомилково вибирати місця для храмів-по берега річкових шляхів, на висотах, щоб було добре видно. Церкви не були, дуже високими, не були гострокінцевими як готич. Для них характерна компактна пластичність, скругленість форм.

В ХІІ ст. виробився характерний російський тип хрестово-купольного білокам'яного храму.

В ХІІ ст. художня першість належала Володимиро-Суздальському князівству. Тут була створена неповторна архітектура. Дослідники довгий час не могли дійти спільного висновку, де тільки не шукали прототипи і у Візантії, в романськ. м-ві на Сході. Деякі спільні риси знаходимо, але в більшості це самостійна і неповторна архітектура.

- церква Покрова на Нерлі (1165р.)

- Дмитрівський Собор у Володимирі (1197р.)

Мистецтво Новгорода та Пскова було простим, цілісним. Споконвічні народні печатки тут були найміцнішими. Після спорудження величної Новгородської Софії, Юр’єва та Антонієвого монастирів фактично не споруджувати великих храмів.

В середині храми розписувались. Мозаїка, яка процвітала в Києві, ненабула розвитку в Росії, частіше використовувалась фреска, а згодом найпоширенішою формою живопису стала ікона. Найбільш відомими пам'ятками є:

- цикл розписів новгородського храму Спаса на нередиці. Церква була розгромлена у війну, зараз реставрована і збереглась невелика кількість фресок. Вони являють цілу галерею "внуків Даждьбога" в образах християнських святих.

В ХІV ст. у Новгороді працював Феофан Грек, художник, який приїхав із Візантії в Росію, де його мистецтво пустило глибоке коріння і принесло результат. Для його робіт характерна динамічність: білі штрихи оживляють темно-теракотові вузькі обличчя - ТРОЙЦЯ. Фреска в церкві Спаса Преображення.

Пізніше Феофан Грек працював в Москві і напевне був одним із вчителів Андрія Врубльова.

Найбільш широко та яскраво ніж в розписах стін, розкривається російське мистецтво і в іконописі.

ІКОНА - це також класична форма середньовічного мистецтва, як для Стародавньої Греції - статуя, для Єгипту - рельєф, для Візантії - мозаїка.

Згодом Ікони розвиваються в особливий жанр середньовікової картини: це не тільки фігури та обличчя святих, а і сюжетні зображення подій євангельської історії,

Приблизно а ХІV ст. ікони об'єднують. А в загальну композицій - перегородку, яка відокремлює вівтар. ІКОНОПОСТАС – російський винахід, який не знала Візантія, ікони в іконостасі розміщувались в декілька горизонтальних ярусів, в центрі - де ісусний чин - фігура Христа на троні, по сторонам від нього ікони із фігурами Марії та святих.

ІКОНА - (від гр. еікоп - зображення, образ)- християнській релігії твір живопису, який е предметом культу, головним чином в країнах, де утвердилась східна вітка християнства – православна (Візантія, Київська Русь, Болгарія і т.д.).

Ікону ще називають образом, так як зображення, яке створює на ній художник, являється згідно з вченням церкви, не відтворенням, а тільки символічним відображенням, а звідси умовним образом християнського святого або якої-небудь сцени із Святого Письма.

Мистецтво написання ікон називають іконописанням. Сюжет і композиція ікони були підчинені строгим правилам церкви, колонам, які рівнялися до візантійських зразків.

Ікону писали на дерев'яній дошці, живопис виконувався поверх ґрунту ("левкаса") фарбами, так званою яєчною темперою, в яких порошок фарби-пігмент, зміщувався з жовтками курячого яйця.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: МИСТЕЦТВО РОСІЇ ХІV – ХVІІ ст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок