Головна Головна -> Реферати українською -> Риторика -> Полеміка як форма ораторського мистецтва: сутність, принципи, прийоми

Полеміка як форма ораторського мистецтва: сутність, принципи, прийоми

Назва:
Полеміка як форма ораторського мистецтва: сутність, принципи, прийоми
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,26 KB
Завантажень:
406
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
РЕФЕРАТ
На тему:
Полеміка як форма ораторського мистецтва: сутність, принципи, прийоми


Теорія і методика красномовства розглядає методи ора-торської діяльності, що являють собою основний спосіб зв'язку між оратором і аудиторією, завдяки якому переда-ється і засвоюється інформація, здійснюється вплив на слухачів.
Серед методів і прийомів спілкування з аудиторією важ-ливе місце посідає полеміка — одна з ефективних форм впливу на слухачів, найважливіший засіб їх переконання. Щодо цього, розгляньмо питання про те, як і за яких об-ставин вона виникає, як організовується, як активізує слухачів.
Уміння організовувати полеміку, скеровувати її потре-бує від оратора великої майстерності, глибоких знань. Го-стра полемічна бесіда — найскладніша форма зближення з аудиторією.
Термін «полеміка» походить від давньогрецького слова «полемікос» — войовничий, ворожий. Більш чітке визна-чення даного поняття можна знайти, наприклад, у енци-клопедичному словнику, де зазначається, що полеміка — гостра дискусія стосовно будь-якого спірного питання. Це не звичайна суперечка, а таке публічне обговорення, при якому є конфронтація, протистояння, протиборство сторін, ідей і поглядів. Виходячи з цього, полеміку можна визна-чити як боротьбу принципово протилежних думок щодо того чи іншого питання, тобто публічний спір з метою за-хистити, обстояти свою точку зору і спростувати думку опонента.
Зданого визначення випливає, що полеміка відрізня-ється від дискусії, диспуту саме своєю цілеспрямованістю. Учасники дискусії, диспуту, зіставляючи суперечливі су-дження, намагаються дійти єдиної думки, знайти загальне рішення, встановити істину. Мета полеміки інша — по-трібно здобути перемогу над опонентом, обстояти і затвер-дити власну позицію. Полеміка — це наука і мистецтво переконувати. Вона вчить стверджувати думки аргументовнішими, переконливими і безперечними науковими дока-зами. Отже, мета полеміки —досягнення істини чи її пере-вірка.
Як слід вести полеміку, щоб вона була корисною і про-дуктивною? Насамперед необхідно оволодіти деякими принципами полеміки. Один із принципів ведення полеміки є чесність і принциповість ведення полеміки. Перед тим, як спростувати погляди опонента, потрібно точно і чітко сформулювати позицію, згідно з якою полемізують. Визначеність предмета спору і вихідних позицій — одна з основних вимог до полеміки.
У жодному разі не можна перекручувати позицію опо-нента. Цим оратор підриває довіру до власної позиції у слухачів. Потрібно виявити дійсні й істинні положення опонента і вміти критикувати їх.
Важливого значення набуває і принцип використання емоцій у полеміці. Певна річ, без людських емоцій ніколи не було, нема і не може бути пошуку істини. Не можна вести полеміку без емоційного, суб'єктивного ставлення до питань, що обстоюються. Проте не слід перебувати у полоні емоцій, тобто давати перевагу почуттям над розумом.
Характерний принцип полеміки — виявлення невід-повідностей і суперечностей у поглядах опонента, одно-бічності його позицій. Зрозуміло, воно потребує опану-вання діалектичною і формальною логікою, наявності високої культури мислення. Якщо оратор глибоко і до кінця переконаний в істинності своєї позиції (а інакше немає сенсу її обстоювати), належить розкрити хибність позицій опонента: продемонструвати слухачам, чому вона помилково уявляється їм правильною, привабливою; ви-світлити, внаслідок яких лавірувань опонент зміг зроби-ти свою позицію зовні переконливою і логічною.
Відомо, що істина потребує не декларування, а до-казу. Не роблячи екскурсу в логіку, можна висловити низку міркувань про застосування різних способів ар-гументації.
У дискусії з малопідготовленою аудиторією, мабуть, до-речно застосувати метод індукції, тобто спочатку висунути тезу, а потім на переконливих прикладах довести її істин-ність.
Для підготовленої аудиторії доцільніше використовувати метод дедукції.
Існує й третій спосіб доказу — аналогія, яка відрізня-ється особливою наочністю. Вона дозволяє доступно пояс-нити, доказати надто складні положення, активізує увагу* слухачів і підвищує переконливість мови.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Полеміка як форма ораторського мистецтва: сутність, принципи, прийоми

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок