Головна Головна -> Реферати українською -> Риторика -> Образність мови: поняття, зміст, роль, засоби створення образності

Образність мови: поняття, зміст, роль, засоби створення образності

Назва:
Образність мови: поняття, зміст, роль, засоби створення образності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,60 KB
Завантажень:
372
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
РЕФЕРАТ
На тему:
Образність мови: поняття, зміст, роль, засоби створення образності


Образність мови. Не можна розмовляти з аудиторією тільки мовою абстрактних понять, узагальнень, законів, висновків, мовою цифр. Оратор має зацікавити, захопити слухачів ідеями, які він розкриває. І тут образність ви-кладу необхідна. М. Горький зазначав, що мова повинна бути не тільки ясною, простою, правильною, чистою, а й яскравою. Зобразити яскраву, образну картину перед слухачами — залишити вражаючий відбиток у їх свідо-мості, схвилювати їх.
Образ — це чудова форма ораторського мистецтва. Вона завжди використовувалась у промовах ораторів з трибуни суду.
У справі Віри Засулич, яка обвинувачувалась у замаху на вбивство петербурзького градоначальника генерала Трепова, викликаного беззаконним розпорядженням остан-нього висікти різками політичного ув'язненого Боголюбова, її захисник П.А. Алексаидров образно змалював картину застосування в Росії різок: «Різка панувала скрізь: у школі, на мирському сході, вона була неодмінною приналежністю на конюшні поміщика, потім у казармах, у поліцейському управлінні. У зведеннях наших кримінальних, цивільних і військових законів різка мережила всі сторінки. Вона складала якийсь легкий мелодійний передзвін у загально-му гучноголосому стугоні нагая, кия і шпіцрутенів».
Образність головним чином досягається за допомогою тропів і стилістичних фігур.
Троп (грец. tropos — зворот) — вживання слова або вислову у переносному, образному значенні. В основі тро-па — зіставлення двох явищ, предметів, які близькі один одному за будь-якими ознаками. Народна мудрість гово-рить: «Без солодкого не відчуєш гіркого, без потворного не будеш мати уявлення про прекрасне».
Існують такі види тропів: порівняння, епітет, метафора, алегорія, іронія, гіпербола, уособлення тощо.
Порівняння. Це — зіставлення одного предмета а іншим з метою більш яскравої й наочної характеристики одного з них. Наприклад, говорячи про необхідність удосконалення всієї системи освіти і про те, як важливо молодих людей навчити творчо мислити, підготувати їх до життя, можна навести образне висловлювання, яке використовує порів-няння: «Ще стародавні говорили, що учень — це не посу-дина, яку необхідно наповнити, а факел, який необхідно запалити».
Порівняння відіграють дуже важливу роль при описах, вони допомагають уявити об'єкт розмови.
Епітет — (від грец. «додаток») образно визначає річ, людину чи дію, підкреслюючи найбільш характерну чи вражаючу якість. «Чи слід молодиці світити грішним во-лоссям проти Божого сонця ?» (І. Нечуй-Левицький ).
Метафора — (від грец. перенесення) заміна прямого на-йменування предмета образним. Метафора є тим же порів-нянням, однак у порівнянні схожість указується прямо, а у метафори домислюється. Юність можна порівняти з вес-ною життя. Метафора за своєю суттю є скороченим порів-нянням, в якому пропущений сам об'єкт порівняння. На-приклад: чаша терпіння, у чужу душу не влізеш, випити гірку чашу та ін.
Алегорія (іносказання) — зображення абстрактного поняття чи явища через конкретний образ. Наприклад: хитрість інакомовно показують у вигляді лисиці; мир — у вигляді голуба. Відома всім алегорія кохання — серце; алегоричне зображення зміни війни на мир — «І пере-роблять мечі свої на лемехи, а списи свої на серпи». Тар-тюф — алегорія лицемірства, Дон Кіхот — алегорія ли-царства і т. п.
Уособлення - надання неживим речам або природним явищам людських рис: лисичка-сестричка, вовчик-братик, дядько-ведмідь, тощо. Уособлення, дуже характерне для фольклору з його міфологічною свідомістю, використо-вується також літераторами: «Реве та стогне Дніпр широ-кий ...» (Т.Шевченко).
Гіпербола (від грец. «перебільшування») — навмисне художнє перебільшення сили, значення, розміру явища, що зображується. Наприклад: «Мало який птах долетить до середини Дніпра» (М.Гоголь). Гіперболи часто вжива-ються в політичній полеміці та пропаганді тощо.
Літота (від грец. «простота») — образний вислів, який полягає у зменшуванні величини, значення явища, яке зображується.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Образність мови: поняття, зміст, роль, засоби створення образності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок