Головна Головна -> Реферати українською -> Риторика -> Характеристика запитань і відповідей у полеміці

Характеристика запитань і відповідей у полеміці

Назва:
Характеристика запитань і відповідей у полеміці
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,19 KB
Завантажень:
353
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
РЕФЕРАТ
На тему:
Характеристика запитань і відповідей у полеміці


Щоб розраховувати неуспіху полеміці, потрібно також мати чітке уявлення про логічну структуру і види запитань та відповідей, про специфіку їх застосування в спорі.
Спочатку слід охарактеризувати різні види запитань.
Відомо, що наукові проблеми формулюються у вигляді запитань.
У соціальній (виробничій і повсякденній) практиці за допомогою запитань одержуємо численні нові відомості, доповнюємо, уточнюємо і конкретизуємо загальні уявлен-ня про предмети, що оточують людину, і явища, які від-буваються. Таким чином, основна функція запитань в ко-мунікативному процесі — пізнавальна. Вона реалізується у вигляді правильної відповіді. Якщо у відповіді на запи-тання міститься істинне знання, то воно збільшує обсяг інформації, яка одержується, і, в свою чергу, може бути базисом для нових, більш глибоких запитань.
Всі запитання щодо їх логічної структури і ролі можна піднести до двох видів. Перший вид — це запитання, що уточнюють, або закриті запитання, які спрямовані на з'ясування істинності чи хибності висловленого в них су-дження. Граматичною ознакою закритих запитань є на-явність у реченні частки «чи»: «Чи правильно, що...?»
Оскільки в запитанні цього виду вже міститься судження, яке цікавить, то пошук відповіді завжди обмежений двома альтернативами: «так» чи «ні».
Вони ведуть до створення напруженої атмосфери в бесі-ді, оскільки різко звужують «простір для маневру» у спів-бесідника. Такі питання можна застосувати у відповідаль-ності з чітко визначеною метою. Ці питання спрямовують думки співбесідника в одному, встановленому нами на-прямку, і наділені безпосередньо на прийняття рішення.
Закриті питання мають значний вплив і добре заміня-ють всі констатації і ствердження. В цьому плані найбільш вражаючими с так звані двійні закриті запитання, напри-клад: «Чи слід призначити нашу зустріч вже на цей тиж-день чи перенесемо її на наступний?» Така форма питання пропонує співбесіднику і третю можливість — довгу від-строчку.
У постановці подібних питань криється небезпека, що у співбесідника складається враження, мовби його допиту-ють, центр навантаження бесіди зміщується в наш бік, а співбесідник не мас можливості висловлювати розширену думку.
Закриті питання рекомендується задавати не тоді, коли нам потрібно отримати інформацію, а тільки в тих випад-ках, коли хочемо прискорити отримання згоди чи підтвер-дження раніше досягнутої домовленості (наприклад: «Чи згодні Ви, що ...?».
Другий вид — запитання, що заповнюють прогалини знань, або відкриті запитання. Вони спрямовані на з'ясу-вання нових властивостей і якостей предметів та явищ, які цікавлять слухачів. Граматична ознака таких запитань міститься в наявності у них запитальних слів: хто, що, де, коли, як іт. ін.
На ці питання неможливо відповісти «так» чи «ні», вони потребують пояснення. Вони містять слова «що», «хто», «як», «скільки», «чому». Приклади таких запитань:
«Яка Ваша думка поданому питанню?»;
«Яким чином Ви прийшли до такого висновку?»;
Чому Ви вважаєте, що ...?».
За допомогою такого тину запитань ми вступаємо в різно-вид діалога — монолога і, таким чином, мета передачі інфор-мації реалізується більш вільно, не як в закритих питаннях, оскільки ми дали нашому співбесіднику можливість манев-рування і підготували до розширеного виступу.
У цій ситуації ми втрачаємо ініціативу, а також послі-довність розвитку теми, бо бесіда може повернути в русло інтересів і проблем співбесідника. Небезпека полягає також у тому, що можна взагалі втратити контроль над ходом бесіди.
Щодо складу розрізняють запитання складні і прості. За допомогою складних запитань, що уточнюють, з'ясо-вується істинність чи хибність кількох суджень одночасно. У полеміці бажано користуватися для чіткості простими запитаннями, які з'ясовують істинність кожного судження окремо.
Оскільки будь-яке запитання спирається на знання, що вже набуті, то залежно від правильного чи неправильного використання цього початкового базису слід відрізняти коректні запитання від некоректних.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Характеристика запитань і відповідей у полеміці

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок