Головна Головна -> Реферати українською -> Риторика -> Дискусія у діловому спілкуванні

Дискусія у діловому спілкуванні

Назва:
Дискусія у діловому спілкуванні
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,90 KB
Завантажень:
421
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Дискусія у діловому спілкуванні


План
1. Дискусія як вид суперечки
2. Етапи підготовки і проведення дискусії
3. Правила ведення суперечки
4. Аналіз дискусії
Література


1. Дискусія как вид суперечки
Дискусія (від лат. discussio - «дослідження») - це публічний діалог, у процесі якого зіштовхуються різні, протилежні точки зору. Метою дискусії є з'ясування і зіставлення позицій, пошук правильного рішення. Дискусія - один з видів суперечки. У риториці суперечка - це характерне обговорення проблеми, спосіб її колективного дослідження, при якому кожна зі сторін відстоює свою правоту.
Прагнення зайняти власну позицію - сильна потреба людини, пов'язана із самоствердженням. В атмосфері суперечки максимально виявляються такі особистісні властивості, як самостійність і нонконформізм. Тому суперечки цікаві й емоційно притягальні, тому вони постійно супроводжують життя окремих людей і колективів. Там, де панує авторитарна система мислення, відсутній плюралізм думок, не можуть успішно розв’язуватися трудові задачі. Тому керівник повинен володіти мистецтвом суперечки. У діловому спілкуванні дискусію спеціально організовують на зборах, а також використовують як метод дослідження ринку. При цьому група споживачів обговорює під керівництвом ведучого теми, що цікавлять фірму. Наприклад, така дискусія дозволяє довідатися реакцію покупців (клієнтів) на вироблений товар ( послугу).
2. Етапи підготовки і проведення дискусії
Дискусія у службовій взаємодії - це, як правило, організована суперечка: вона планується, готується, а потім аналізується. Охарактеризуємо наступні основні структурні елементи дискусії:
Докомунікативний етап | Комунікативний етап | Посткомунікативний етап
1.Фурмулювання проблеми, мети | 1.Оголошення теми, мети, уточнення ключових понять | Аналіз дискусії
2.Збір інформації про предмет суперечки, визначення понять | 2.Висування і захист тези
3.Добір аргументів | 3.Спростування тези й аргументації опонента
4.Формулювання питань до опонентів | Підведення підсумків
5.Оцінка аудиторії
Процес суперечки заснований на деякому протиріччі, яке треба виявити, щоб сформулювати проблему, тобто висунути тезу (думка, для обґрунтування істинності чи хибності якої вибудовується доказ) і антитезу (протилежна думка). Для цього до повної ясності доводяться, визначаються за допомогою енциклопедій, словників, іншої літератури ключові поняття. Потім намагаються свідомо з'ясувати, достовірна чи тільки ймовірна думка (тобто немає доказів «так», але немає і «проти»). Необхідно прагнути до того, щоб теза й антитеза були простими, лаконічними за формою вираження. Потім збирають усі необхідні знання, дані про предмет суперечки, уточнюють значення понять, термінів, продумують достовірні і достатні аргументи для доказу тези, формулювання питань до опонентів, полемічні прийоми.
Необхідно вибрати стратегію поводження з урахуванням індивідуальних особливостей дискутуючи . У залежності від рівня компетентності виділяють сильних учасників і слабких. Сильний - добре знає предмет суперечки, упевнений у собі, логічно міркує, має досвід полеміки, користується повагою й авторитетом. Слабкий - недостатньо глибоко розбирається в обговорюваній проблемі, нерішучий.
За характером учасників дискусії поділяють на «лисиць» і «їжаків». Ці образні найменування виникли з висловлення античного байкаря Архілоха: «Лисиця знає багато всяких речей, а їжак - одну, але велику». Таким чином, «лисиці» - люди широко освічені , але в чомусь недостатньо розбираються, а «їжаки» - заглиблені в одну тему. У залежності від активності учасників дискусії виявляють наступні типи: співчутливі (ведуть обговорення з інтересом), дуже активні (украй зацікавлені в матеріалі), потенційні (нейтрально ставляться до проблеми), скептики (спостерігачі, що не беруть участі у суперечці).
Ставлення ведучого до різних слухачів повинно бути диференційованим: сильному треба задавати важкі запитання, до «їжака» звертатися за поясненнями, скептиків треба намагатися втягнути в розгляд проблеми, менш активним пропонувати висловитися в першу чергу.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Дискусія у діловому спілкуванні

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок