Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Формування спільної міграційної політики Європейського союзу

Формування спільної міграційної політики Європейського союзу

Назва:
Формування спільної міграційної політики Європейського союзу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,53 KB
Завантажень:
348
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Формування спільної міграційної політики Європейського союзу


Характерна для нинішнього світу інтенсифікація міжнародних міграцій, що є наслідком і водночас одним із вагомих чинників глобалізації, повною мірою спостерігається і на Європейському континенті. У зв’язку з цим така важлива складова інтеграційних процесів, як пересування людей, поряд із вільним рухом товарів та капіталів, є предметом спільних політичних рішень Європейського Союзу. Вона стосується ситуації і всередині співтовариства, і його міграційних відносин із третіми країнами.
Для України міграційна політика об’єднаної Європи становить подвійний інтерес. По-перше, до ЄС з нашої держави спрямовується досить численний еміграційний потік. Активно розвивається також співпраця у царині запобігання нелегальній міграції як серйозній загрозі регіональній безпеці. По-друге, євроінтеграційні наміри України передбачають, окрім іншого, досягнення відповідності європейським стандартам у сфері міграційного законодавства та менеджменту.
Питанням європейської інтеграції, участі в ній України присвячено доволі багато розробок українських учених. Серед них, зокрема, праці таких авторів, як І. Грицяк, В.Муравйов, Б.Парахонський, О.Сушко, О.Чалий. Разом з тим у науковій літературі лише побіжно висвітлено формування спільної міграційної політики ЄС. Ця прогалина, насамперед, зумовлена тим, що процес гармонізації міграційного законодавства та адміністративної практики в Європі розпочався відносно недавно і розвивається надзвичайно динамічно. Тому основну увагу в цій статті приділено сучасному етапові формування спільної міграційної політики Євросоюзу, його безпековому аспекту.
Міграційна політика лише поступово і з великими труднощами стала предметом спільних зусиль у рамках ЄС. Адже національні міграційні політики країн-членів значно відрізнялися, що відображало різну соціально-економічну ситуацію, характер і ступінь гостроти міграційних проблем, особливі стосунки з колишніми колоніями, що виявлялися в спрощеному порядку в’їзду вихідців із них. Різні були правові, адміністративні, фінансові можливості європейських держав, культурні та політичні традиції.
У перші роки європейської інтеграції міграційним питанням приділяли мінімальну увагу. У 1980-ті рр. їх вирішували переважно шляхом неформальних міжурядових відносин, у 1990-ті вони набувають формалізації, і лише після 1999 р. розпочався період розробки і запровадження єдиної для ЄС міграційної політики і практики [1, 138].
Зазначимо, однак, що уже під час створення шістьма західноєвропейськими країнами Спільного ринку передбачався вільний рух робітників в інтересах економічного розвитку. Гарантії свободи пересування робочої сили зафіксувала Паризька угода (1952) про створення Європейського співтовариства вугілля та сталі, а також два Римські договори, завдяки яким було створено Європейське співтовариство з атомної енергії та Європейське економічне співтовариство (1957) [2]. Проте відповідні норми фактично набули сили лише у 60-ті рр. ХХ ст. У Приписі Ради європейських співтовариств від 15 жовтня 1968 р. [3] зазначалося, що «мобільність робочої сили в рамках Співдружності має бути одним із засобів, який гарантує працівникові можливість поліпшити умови життя та праці й сприятиме його соціальному розвиткові, та водночас допомагатиме забезпеченню потреб економіки держав-членів». Свободу пересування мали постійні, сезонні, прикордонні робітники, а також особи, які працюють не за наймом.
Згодом було прийнято цілу низку директив та рекомендацій щодо прав працівників-мігрантів з країн ЄС, а 1976 р. — затверджено Програму дій щодо працівників-мігрантів та членів їхніх сімей. Громадяни країн-членів набули право вільно обирати місце проживання та працювати в межах кордонів співтовариства. Будь-яка дискримінація у працевлаштуванні, умовах оплати праці на підставі громадянства не припускалася.
Завдяки прийняттю Єдиного європейського акта (1986), яким внесено зміни до основоположних Римських угод, правом на вільне пересування змогли скористатися не лише економічно активні особи.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Формування спільної міграційної політики Європейського союзу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок