Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Пізні ярі зернові й круп’яні культури

Пізні ярі зернові й круп’яні культури

Назва:
Пізні ярі зернові й круп’яні культури
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,70 KB
Завантажень:
264
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
Реферат на тему:
Пізні ярі зернові й круп’яні культури


Просо
Кукурудза
Гречка
1. Просо
Біологічні особливості. Просо в онтогенезі проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи через 7-9 днів після сівби, кущення через 15-20 днів після сходів, стеблування через 10-15 днів після початку кущення , викидання волоті через 10-15 днів від початку трубкування, цвітіння через 3-5 днів, формування зернівок і дозрівання. Цвітіння в межах волоті продовжується 13-18 днів, а в межах поля — 30-40 днів. Така ж тривалість достигання зерна в межах волоті й поля. Вегетаційний період скоростиглих сортів — 60-80 днів, пізньостиглих — 100-120. На час достигання солома сира і частково зелена.
У проса добре розвинена коренева система, яка має слабку засвоювальну здатність. Продуктивна кущистість рослин — 2-5, маса 1000 зернівок — 5-9г, плівчастість — 20-30%, вихід пшона — 65-85%.
Просо — теплолюбна, жаростійка рослина. Біологічний мінімум проростання насіння — 8-10°С, для появи сходів — 10-11°С. Сходи при температурі мінус 3-5°С гинуть. Мінімальна температура для цвітіння — 15-17°С, оптимальна — 20-24°С, рослина посухостійка. Температури 30-40°С витримує краще, ніж хлібні колосові й овес. Транспіраційний коефіцієнт — 140-290. Оптимальна вологість ґрунту 60-80% НВ. Критичний період до вологи настає за 20 днів до викидання волоті і триває до кінця цвітіння. Дефіцит вологи в цей час спричиняє стерильність колосків. Рослина світлолюбна. Недостатнє освітлення, посилене низькими температурами у період формування генеративних органів(трубкування, викидання волоті), призводить до стерильності колосків.
Дуже вимогливе до ґрунтів. Найбільш придатні для нього чисті від бур’янів структурні ґрунти з високим вмістом легкорозчинних поживних речовин: чорноземні, каштанові, сірі лісові ґрунти легкого і середнього механічного складу з рН 5,5-7,5. Для формування 1ц зерна забирає з ґрунту 2,9-3,3 кг азоту, 1-1,5 кг фосфору, 2-3 кг калію.
Технологія вирощування.
Місце у сівозміні. Просо вимогливе до попередників, оскільки від сходів до кущення росте повільно і пригнічується бур’янами. В цей період низька активність кореневої системи, тому під посіви проса потрібно відводити родючі, чисті від бур’янів поля. Кращі попередники — зернові бобові, удобрені картопля, цукрові буряки, багаторічні трави, баштанні культури, а в зонах, де немає кукурудзяного стеблового метелика, — і кукурудза. Погані для нього попередники — просо, сорго, соняшник, ярий ячмінь, суданська трава.
Обробіток ґрунту повинен бути спрямований на очищення поля від бур’янів. Для цього після культур, які збирають рано, застосовують напівпаровий або поліпшений зяблевий обробіток, а після пізніх культур — звичайний зяблевий обробіток. Після збирання ранніх культур відразу лущать стерню на глибину 6-8 см дисковими лущильниками ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20, після проростання бур’янів орють на глибину 20-22 см. Далі при потребі поле слід боронувати та культивувати у міру появи сходів бур’янів. При багаторічному типі забур`янення після збирання попередника поле лущать дисковими лущильниками на глибину 6-8 см, після проростання бур`янів, через 12-14 днів — лемішними лущильниками на глибину 12-14 см, а потім, коли проростуть бур`яни, проводять зяблеву оранку на глибину 20-22 см.
Добрі результати дає пошаровий плоскорізний обробіток ґрунту: на полях забур`янених багаторічними коренепаростковими бур`янами, після збирання попередника поле розпушують плоскорізом на глибину 10-12 см. Після проростання бур`янів поле другий раз розпушують плоскорізом на глибину 14-16 см, третій — у жовтні на глибину 23-25 см. Поля після просапних картопля, буряки обробляють за допомогою дискових знарядь і культиваторами з одночасним боронуванням.
Весняний обробіток починають із ранньовесняного боронування і шлейфування. Потім проводять 2-3 культивації, останню з яких — на глибину загортання насіння.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Пізні ярі зернові й круп’яні культури

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок