Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Деякі закономірності взаємозв'язаного розвитку демогеографічних, соціально-географічних та етногеографічних процесів в Україні на початку XXI ст.

Деякі закономірності взаємозв'язаного розвитку демогеографічних, соціально-географічних та етногеографічних процесів в Україні на початку XXI ст.

Назва:
Деякі закономірності взаємозв'язаного розвитку демогеографічних, соціально-географічних та етногеографічних процесів в Україні на початку XXI ст.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,79 KB
Завантажень:
145
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
на тему:
Деякі закономірності взаємозв'язаного розвитку демогеографічних, соціально-географічних та етногеографічних процесів в Україні на початку XXI ст.




Перший Всеукраїнський перепис населення 2001 року виявив не лише нові зміни в етнонаціональній структурі населення України, але й істотну диференціацію за тенденціями перебігу різних етногеографічних процесів в розрізі великих макрорегіонів, а також низку суперечливих моментів, зокрема, щодо кризи української етнічності. І якщо фактичні дані перепису доволі часто використовуються і в науковій літературі, і в публіцистиці, то фактично відсутній цілісний аналіз взаємозв’язків, що давав би змогу пояснити характер змін, розкрити причинно-наслідкові зв’язки, що склалися в етносоціальній сфері.
Важливою новою тенденцією, яку виявив перепис 2001 року, є зміни в демографічній вазі етнічних українців. Якщо за міжпереписний період (з 1989 по 2001 рік) їхня абсолютна кількість збільшилася лише на 0,3%, то питома вага зросла більш істотно – на 5,1% (з 72,7% у 1989 році до 77,8% у 2001 році). Показово, що це зростання відбулося насамперед в міському середовищі: приріст питомої ваги українців у містах склав 7,9%, тоді коли у сільській місцевості – лише 0,6%. Абсолютна кількість українців у містах зросла на 4,8%, а у сільській місцевості зменшилася на 6,5% [2]. Враховуючи той факт, що сумарна кількість міського населення України упродовж того часу не зростала, а зменшилась (на 5,9%), є підстави вважати, що зростання частки українців у містах відбулося не лише завдяки міграційним процесам. Передусім, можна зробити висновок, що з огляду на політичні реалії, значна частка осіб, що народилися у змішаних українсько-російських сім’ях (а за переписом 1989 року більше третини росіян народилася у таких родинах) самоідентифікувались як українці. Про це свідчить і той факт, що частка росіян у містах зменшилась на 6,6% (з 29,0% до 22,4%), а у сільській місцевості на 1,3% (з 8,2% до 6,9%) та загалом – на 4,8 (з 22,1% до 17,3%). Не враховуючи росіян, сумарна частка інших етнічних меншин зменшилася лише на 0,3% (з 5,2% у 1989 році до 4,9% у 2001 році). Порівняно невелика роль імміграції у динаміці етнічно українського населення підтверджується і тим, що за даними перепису населення 2001 року лише 1,4% етнічних українців народилися на території Російської Федерації [1]. Важливо однак зауважити, що за період з 1989 по 2001 роки розрив у питомій вазі етнічних українців у сільському та у міському населенні істотно зменшився (на 7%) внаслідок більшого приросту частки українців у міському населенні (частка українців у містах зросла на 7,9%, а у сільській місцевості – лише на 0,6%), відображаючи об’єктивну і прогресивну тенденцію подолання контрастності етнонаціональної структури міського і сільського середовищ, характерної для етносоціально-географічних співвідношень у більшості залежних країн.
Статева структура етнічно українського населення України залишається незрівноваженою: частка жінок – 53,6%, чоловіків – 46,4% (середнє в Україні співвідношення – 53,7% до 46,3%). Кількість жіночого населення є у 1,15 раза вищою, ніж чоловічого. Це є значним негативним чинником етнодемографічного й етносоціального розвитку. Однак за середніми співвідношеннями незрівноваженість статевої структури українців все ж є меншою ніж населення етнічних меншин загалом. Найбільший розрив між кількістю жінок-українок та чоловіків-українців є характерним для регіонів з найгострішими виявами демографічної кризи (північний схід, центр), а найменший – для західних регіонів з більш сприятливою демографічною ситуацією. Так, у Донецькій та Кіровоградській областях жіноче етнічно українське населення переважає чоловіче в 1,18 раза, у Луганській області – в 1,17 раза, водночас у Закарпатській області – лише у 1,07 раза, у Волинській та Івано-Франківській областях – в 1,12 раза.
Наростання негативних тенденцій помітне й у віковій структурі української етнічної нації.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Деякі закономірності взаємозв'язаного розвитку демогеографічних, соціально-географічних та етногеографічних процесів в Україні на початку XXI ст.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок