Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Депресивність регіонів України: теорія та практика досліджень

Депресивність регіонів України: теорія та практика досліджень

Назва:
Депресивність регіонів України: теорія та практика досліджень
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,98 KB
Завантажень:
20
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат
на тему:
Депресивність регіонів України: теорія та практика досліджень   


Створення політично стабільного суспільства та ефективно функціонуючої економіки неможливі без подолання проблем міжрегіональних відмінностей, ліквідації кризових явищ і відсталості у розвитку окремих територій країни. Основними причинами нерівномірності розвитку регіонів країни є корінна зміна господарських структур, низький рівень галузевої диверсифікації, невідповідність галузевої структури місцевому природно-ресурсному потенціалу, несприятливі демографічні та екологічні тенденції. Найгостріша ситуація склалася у так званих депресивних регіонах, де припинили діяльність районоформуючі галузі, зростає безробіття, зубожіє населення, занепадає соціальна сфера. Розв’язання проблем таких територій є важливим загальнодержавним завданням.
З одного боку, вивченню проблем депресивних територій присвячено чимало наукових праць економістів [4,5,10], економіко-географів [3,7,9,13], управлінців [8,14]. Водночас маловивченими залишаються теоретико-методичні питання дослідження депресивних територій, їх типологія, методи оцінки гостроти та рівня депресії тощо. Основними завданнями даної статті є обґрунтування поняття “депресивний регіон” та оцінка рівня депресивності адміністративних одиниць України.
Поняття “депресивна територія” широко увійшло у наукових обіг у середині 90-х років ХХ ст. У Законі України “Про стимулювання розвитку регіонів” зазначається, що депресивна територія – це регіон чи його частина, рівень розвитку якого (якої) за показниками, визначеними цим Законом, є найнижчим серед територій відповідного типу. У статті 9 цього документу зазначається, що депресивними можуть бути регіони, промислові, сільськогосподарські райони, а також міста обласного підпорядкування [2]. Поряд з поняттям “депресивна територія” для означення подібних регіонів використовуються й інші терміни. Характерно, що чіткого розмежування понять “депресивна територія”, “проблемний регіон”, “відсталий регіон” у науковій літературі немає, що породжує неоднозначність трактувань цих дефініцій.   
Так, у Законі Російської Федерації “Об основах федеральной поддержки депрессивных территорий Российской Федерации” зазначається, що депресивна територія Російської Федерації – це територія суб’єкта, в головній галузі (головних галузях) економіки яких має місце спад виробництва [1]. Головна галузь економіки – це галузь промисловості, будівництва, транспорту, торгівлі чи сільського господарства, у якій протягом останніх дванадцяти років було зайнято не менше 15% загальної кількості працюючих, зайнятих в економіці даної території чи частка яких в обсязі валового регіонального продукту становить не менше 20%.    
Багато вчених депресивними вважають саме промислові райони. Так, у дослідженні російських вчених (І. Лексин та ін.) зазначається, що “к депрессивным относятся территории с достаточно высоким уровнем накопленного экономического потенциала, значительной долей промышленного производства в структуре хозяйства и относительно высоким уровнем квалификации местных трудовых ресурсов, которые в результате низкой конкурентоспособности профильных отраслей попали в глубокий и устойчивый экономический кризис, имеют существенно более высокий уровень безработицы, низкую степень инвестиционной активности и сравнительно низкий среднедушевой уровень бюджетной обеспеченности [6, С.25].    
М.Н. Ляшевська розглядає старопромислові райони з розвитком видобувної промисловості та старопромислові райони з високим рівнем обробної промисловості як різновид депресивних територій [7].    
Такої ж думки притримуються автори монографії “Стратегія соціально-економічного розвитку регіону (на прикладі Волинської області)” [14]. За їх визначенням “депресивні регіони – це такі просторово-локальні утворення, у яких через економічні, політичні, соціальні, екологічні та інші причини перестають діяти стимули саморозвитку, а отже, немає підстав розраховувати на самостійний вихід із кризової ситуації” [14, С.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Депресивність регіонів України: теорія та практика досліджень

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок