Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Овочівництво відкритого ґрунту

Овочівництво відкритого ґрунту

Назва:
Овочівництво відкритого ґрунту
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,89 KB
Завантажень:
202
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Під овочеві культури відводять високородючі ґрунти, які добре забезпечені вологою. Кращими є чорноземи та темно-сірі опідзолені ґрунти з легким механічним складом, а також низинні наносні, розміщені в долинах річок, а для таких культур, як капуста середньо- і пізньостиглих сортів та гібридів і морква столова, — осушені торфовища.

В овочевих сівозмінах Лісостепу України під капусту й помідори доцільно відводити 1,5 — 2 поля. Органічні добрива потрібно вносити на площах під капусту, огірки з розрахунку 40-60 т/га. Під цибулю і часник рекомендується давати перегній у нормі 20-30 т/га. Столові коренеплоди краще розміщувати після попередників, під які вносили органічні добрива. Це зменшує утворення виродливих, розтріснутих та загнилих коренеплодів під час вегетації. Зеленні культури вирощують у збірному полі, а багаторічні — поза сівозміною. Не слід розміщувати овочеві культури однієї й тієї ж родини у полях сівозміни раніше як через 3-4 роки. Це запобігає поширенню хвороб, шкідників та ураженню ними овочевих культур.

У кормових і польових сівозмінах заслуговує на увагу розміщення овочевих культур після парового поля, а також після озимої пшениці, яку вирощують після внесення органічних добрив. Це дає можливість провести напівпаровий обробіток ґрунту та очистити площу від насіння бур’янів, збагатити його на поживні речовини і вологу. Мінеральні добрива під овочеві культури краще вносити згідно з агрохімічним аналізом, біологією культури та її призначенням.

Для вирощування високоякісного врожаю товарної продукції потрібно використовувати сорти і гібриди овочевих культур, занесені до Державного реєстру сортів рослин України. Вони випробувані в умовах України не тільки за врожайністю, але й за стійкістю проти збудників хвороб і шкідників, транспортабельністю та легкістю.

Капуста.

Капусту білоголову, червоноголову, савойську, цвітну, броколі вирощують розсадним і безрозсадним способами. Для одержання ранньої товарної продукції використовують тільки ранньостиглі сорти та гібриди й висаджують горщечковою розсадою, вирощеною у спорудах закритого ґрунту. Для середньостиглих сортів білоголової, червоноголової та савойської капусти — на 50% площі висаджують безгорщечковою розсадою, а на інших 50% — розсадою, вирощеною у відкритому ґрунті. Пізньостиглі сорти і гібриди вирощують розсадним та безрозсадним способами. Строки вирощування розсади і сівби насіння, площі живлення рослин та густоти їхніх насаджень наведені в таблиці 5.12.

Розсаду ранньої капусти краще висаджувати на південних або південно-західних схилах, які швидше і краще прогріваються. Глибина садіння — під перший листок або на 2-3 см нижче від горщечка. Через 5-7 днів перевіряють приживання рослин і розпушують міжряддя та виполюють бур’яни в рядках. Упродовж вегетації міжряддя розпушують 3-4 рази. У разі потреби рослини 1-2 рази поливають із розрахунку 300-400 м3 води на гектар. Збирати врожай ранньої капусти починають, коли головки досягнуть товарного розміру — 0,5-1 кг. Їх зрізають із 2-3 покривними листками, які захищають головки від забруднення і механічного пошкодження.

Особливості вирощування капусти білоголової середньостиглих сортів, червоноголової та савойської. Розсаду краще висаджувати у другій половині дня або в хмарну погоду з одночасним поливом (0,5 л води на рослину). На 2-3-й день після висаджування розсади перевіряють приживання рослин. У місцях випадання підсаджують нові. Догляд за рослинами полягає в 3-4 розпушуваннях міжрядь, 2-3 поливах та боротьбі з хворобами і шкідниками. Збирають урожай за один захід, коли головки досягнуть маси 1 кг і більше й стануть щільними.

Особливості вирощування капусти пізньостиглих сортів і гібридів. Розсаду пізньостиглих сортів та гібридів капусти висаджують у другій половині дня або в хмарну погоду з поливом (0,5-1 л води на рослину). На 2-3-й день після садіння перевіряють приживання рослин і розпушують міжряддя. Протягом вегетації плантації підтримують у чистому від бур’янів стані, міжряддя систематично розпушують, а перед змиканням рядків рослини підгортають.

У разі появи бур’янів на 9-15-й день після висаджування, коли рослини приживуться, площу обробляють гербіцидами: семероном (1-2 кг/га), бутізаном 400 (1,75-2,5 кг/га), набу (1-3 кг/га) або таргою (1-2 кг/га за препаратом). Кожний раз міжряддя краще розпушувати після випадання дощу або поливу. Капуста досить вимоглива до вологості ґрунту. Оптимальні умови для її вирощування створюються при вологості 75-80% ПВ. Тому залежно від погодних умов року площі капусти 2-5 разів поливають із розрахунку 300-500 м3/га води і проводять боротьбу з хворобами та шкідниками. Урожай капусти пізньостиглих сортів збирають пізно восени в технічній стиглості, коли головки набудуть відповідної щільності, не допускаючи підмерзання їх.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Овочівництво відкритого ґрунту

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок