Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> реферат: Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами

Загрузка...

Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами / сторінка 2

Назва:
Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,67 KB
Завантажень:
88
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.0


Загрузка...
Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
8. приріст урожаю сільськогосподарських культур на полях, захищених лісосмугами (в зоні до 25(30)Н ) зростає на 10–20(30)%; зернових — на 3–5 ц/га.

Усі захисні властивості лісосмуг і біологічна стійкість насаджень залежать від їхньої конструкції.

Лісосмуги розміщують у рівнинних умовах і на слабопологих схилах крутістю 1,5–20. Поздовжні лісосмуги — перпендикулярно до основного напрямку шкідливих вітрів (заметільні, суховії та які спричиняють пилові бурі); допускається відхилення ?300. Основні (поздовжні) лісосмуги розміщують на віддалі не більш як 25–30 їхніх висот Н (проектний вік — 25–30 років). Віддаль між цими лісосмугами (це ширина поля) на суглинкових ґрунтах не повинна перевищувати 600 м, на піщаних і супіщаних має бути 300–400 м. Віддаль між поперечними лісосмугами (довжина поля) на суглинках — до 2000 м, а на піщаних і супіщаних ґрунтах — 1000 м. Окружні лісосмуги розміщують із південного і східного боків землекористування. В умовах Лісостепу найефективніша продувна конструкція. Тому її необхідно створювати за деревно-тіньовим типом лісових культур.

Основні лісові породи (залежно від зони враховують їхні біологічні особливості й вимоги до грунтово-кліматичних умов): головні — дуб звичайний і червоний, береза повисла, сосна звичайна, модрина сибірська та європейська, ялина європейська, тополя бальзамічна, дельтолиста (канадська), Сімона (Китайська), пірамідальна і Боллє, горіх грецький та чорний; супутні (допоміжні) — липа дрібнолиста, клен гостролистий і польовий, груша звичайна, яблуня лісова, шовковиця біла, абрикос.

Схеми змішування лісосмуг (приклади). Кількість рядів — 3–5; величина міжряддя — 2,5 м; віддаль у ряду: між посівними місцями (дуб, жолуді) — 0,5–1 м, посадковими — 0,75–1(2) м; ширина смуг — 7,5–12,5 м. У лісосмугах залежно від зони необхідно широко практикувати довговічні породи (дуб), швидкорослі (береза, модрина, гледичія), плодові лісові породи (горіх, яблуня, груша, абрикос), супутні.

Приклади схем змішування. Лісостеп; суглинки; варіанти: 1) 4–5-рядні лісосмуги: середні ряди — дуб, крайні — супутня порода (в чергуванні з плодовою); 2) 3–5-рядні: у кожному ряду — швидкоросла (береза, модрина) плюс супутня (клен, липа); 3) 5-рядні: 1-й і 5-й ряди — береза, 2-й і 4-й — дуб, 3-й — липа; 4) 3-рядні: крайні ряди — тополя плюс липа (груша, яблуня, клен), середній ряд — тополя.

Особливості агротехніки створення лісосмуг. Глибина обробітку — від 35 см (при ґрунтопоглибленні) до 50 (60) см (плантажна оранка); на каштанових ґрунтах — ярусна оранка. Системи основної підготовки ґрунту: зяб або однорічний чорний пар.

Хімічна меліорація: кислі ґрунти (Полісся, Лісостеп) — вапнування; тривалість догляду за лісосмугами при їх створенні (до змикання крон): Полісся — 4–5; Лісостеп — 4–6 років.

Стокорегулювальні (водорегулювальні) лісосмуги (СЛС) — надійний елемент довгострокової контурної організації території сільськогосподарських угідь на схилах. На схилах крутістю 1,5 (20) — 70 (це нижня частина польової сівозміни — слабопологі схили крутістю 1,5 (2)0 — 30, а також ґрунтозахисна сівозміна — 3–70) протиерозійну організацію угідь (нарізання полів) проводять по контуру з урахуванням розміщення СЛС. По межах полів розміщуються СЛС на віддалі 300–400 м (при схилах крутістю 1,5–40) і 200 м (при 4–70). Віддаль між СЛС залежить від крутості схилів і ґрунтових умов.

Конструкція СЛС залежить від їхнього призначення — зарегулювання і переведення поверхневого стоку у внутрішньо ґрунтовий, снігорозподіл — ажурна або щільна. Тип культур — комбінований (змішаний) чи деревно-чагарниковий (участь чагарнику — 25–50%). На ділянках, де лісосмуга перетинає улоговину, можна рекомендувати чагарникову кулісу. В цих місцях лісосмугу підсилюють гідроспорудами.

Лісові породи для створення СЛС — такі ж самі, як і для полезахисних лісосмуг; враховують зону та еродованість схилів. Приклади схем змішування (рядів — 4–6, ширина 10–15 м; інші розміри аналогічні ПЛС).

Варіанти:

• шість рядів: 1-й (верхній) — чагарник (варіант: чагарник плюс супутня (у тому числі плодова) порода); 2-й і 4-й — чагарник плюс супутня (у тому числі плодова); 3-й і 5-й — головна порода (дуб; на еродованих ґрунтах — береза (акація біла, в’яз, гледичія) плюс супутня); 6-й ряд (нижній) — супутня (у тому числі плодова);

• п’ять рядів (зменшення за рахунок 4-го ряду: всі ряди, крім нижнього, формують аналогічно 6-рядній смузі; нижній (5-й) ряд — супутня (у тому числі плодова) плюс чагарник;

• чотири ряди: крайні ряди (1-й і 4-й) — супутня (у тому числі плодова) плюс чагарник (варіант: нижній ряд — без чагарнику); середні ряди (2 і 3-й) — головна порода плюс чагарник.
Загрузка...

Завантажити цю роботу безкоштовно

Загрузка...
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему: Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами

BR.com.ua © 1999-2018 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок