Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Скачати реферат: Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами

Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами / сторінка 4

Назва:
Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,67 KB
Завантажень:
88
Оцінка:
 
поточна оцінка 2.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Яружно-балкові лісонасадження. Види яружно-балкових лісомеліоративних насаджень: кольматуючі (мулофільтри) по дну гідрографічної мережі (водопідвідним тальвегам); по морфологічних елементах ярів: на укосах, по дну і на конусі виносу яру (балки); масивні на еродованих схилах (їхню характеристику див. нижче). Їх розміщуються по названих елементах водозбірної площі; призначення — протиерозійне (боротьба із змивом і розмивом), гідрологічне та загальне екологічне. Усі насадження створюють за комбінованим (змішаним), деревно-чагарниковим або чагарниковим (мулофільтри) типами культур; тобто обов’язкова участь чагарнику (25–30%).

Кольматуючі насадження (мулофільтри). Ширина насаджень визначається рівнем паводка (ширина водостоку при максимальному рівні). Довжина (в напрямку стоку, вздовж дна гідрографічної мережі): по головному тальвегу — не менше 50 м, по другорядних — 20–50 м. На сіножатях (наприклад по дну балок) куліси насадження завширшки 20–50 м чергуються із сіножатними угіддями такої ж ширини або в 2–3 рази більшою (100–200 м). Призначення — кольматаж (випадання) твердого стоку, переведення поверхневого стоку у внутрішньоґрунтовий, захист і підвищення продуктивності сіножатей.

Для створення насаджень використовують чагарникову лозу — тритичинкова, російська, шелюга червона, шерстисто-пагонкова; в сухих умовах — каспійська і пурпурна. Мулофільтри можна створювати як ягідники, наприклад, насадження з малини, смородини тощо). Ряди розміщують впоперек (перпендикулярно) водостоку, віддаль між рядами — 0,7 –1(1,5) м, а між лозою в ряду — 0,3–0,5 м.

Насадження на укосах (схилах) ярів створюють із метою їх закріплення та господарського освоєння цих малопродуктивних земель. Лісові породи висаджують на підготовлених площадках-терасках, у ямках, шурфах тощо.

Лісові породи: головні — вільха сіра, осика, береза, акація біла, в’яз вузьколистий, сосна; супутні — клен гостролистий і польовий, липа дрібнолиста, груша, яблуня; чагарники — коренепаросткові (маслина, шипшина, обліпиха, терен); клен татарський, ліщина, смородина золотиста. При підборі порід враховують кліматичні та ґрунтові умови.

Приклади схем змішування. На площадці-терасці (розмір: ширина — 0,5, довжина — 2–2,5 м) розміщують п’ять рослин: по краях — чагарник (Ч), в середині — три деревні породи (головна Г чи супутня С). Варіант (В)–1: ряди площадок (2Ч+3Г) чергуються з рядами площадок (2Ч+ЗС). В–2: на всіх площадках — 2Ч+3Г. При використанні ямок (або площадок) розміром 0,5 на 0,5м: 1) В–3: 1-й ряд ямок (площадок) — Г+Ч, 2-й — С+Ч і т.д.; 2) В–4: у кожному ряду — Г+Ч (на кожній площадці (в ямці) — одна рослина). Для кожного конкретного насадження вибирають, як правило, 2–3 лісові породи (головна, супутня, чагарник, який вводять обов’язково). Залежно від довжини площадки (0,5–2,5м) на ній розміщують від однієї до п’яти рослин.

Заліснення дна яру здійснюють із метою припинення його росту вглибину і кольматажу твердого стоку. Умова застосування: на стадії затухання яру або раніше (якщо використовують загати, водозатримні вали тощо).

Лісові породи: 1) у вологих умовах — верба ламка (кілками заввишки 1–1,5 м із 3–5-річних пагонів; розміщення: 1(2) м на 2(3)м), тополя (пагонами, живцями), вільха чорна (при проточній воді); чагарникова лоза; 2) в сухих — дуб, сосна, береза, в’яз, акація біла, гледичія; супутні породи, чагарники. На багатих ґрунтах широке дно балки (яру) використовують під сади, ягідники, кошикові плантації (із садінням лози).

Види заліснення: кулісами (палісадами) і суцільне. Куліси поєднують із сіножатями. Ряди культур — упоперек дна (водостоку). Приклади схем змішування на вологих ґрунтах. Варіант (В)–1: суцільне заліснення — плантація кошикової лози (з розміщенням рослин 1(2) м на (0,3–0,5) м. В–2: те ж саме — куліси через 10–20 (50) м. В–3: кулісами: перша — 10-15 рядів лози, — друга — 3–5(10) рядів тополі (верби) і т.д. В–4: кулісами — ті ж самі куліси (В–3), розділені залуженими смугами завширшки 10–20 (50) м. У сухих умовах створюють звичайні захисні лісонасадження за деревно-чагарниковим (або комбінованим) типом культур, міжряддя — 2,5–3 м, в ряду — 0,75–1 м. Наприклад, 1-й ряд — чагарник плюс супутня; 2-й — головна порода і т.д.

Конус виносу заліснюють за умови припинення росту яру. Багаті ґрунти використовують під сільськогосподарські культури (городні, технічні), сади, виноградники, плантації кошикової лози; в степу — під тутові (шовковиця плюс скумпія). Якщо рівень ґрунтових вод більше 3–5 м — дубові чи соснові насадження (що залежить від гранулометричного складу ґрунту). На вологих бідних ґрунтах — тополя, верба, лоза.

Створення масивних насаджень на еродованих схилах яружно-балкової системи характеризується складними і різноманітними умовами, що визначає в свою чергу складність робіт і підбір лісових порід (дуб, сосна, береза, акація біла, в’яз, гледичія; супутні; чагарники).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Системи заходів захисту ґрунтів від ерозії лісівничими методами

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок