Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку

Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку

Назва:
Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
23,34 KB
Завантажень:
120
Оцінка:
 
поточна оцінка 0.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку

Традиційно цукрова тростина і цукровий буряк відіграють важливу роль в харчуванні населення, хоча в останні часи в розвинутих країнах ведеться пропаганда про шкідливість цукру і необхідність скорочення його виробництва. Налагоджено виробництво замінювачів, частково із кукурудзи. Однак ріст виробництва цукру продовжується, за 90-ті роки воно виросло в світі на 2/5, склавши 125 млн. тонн цукру-піску. Величезні виробники – Індія, Бразилія, США, КНР, Франція, ФРГ і Росія. Цукор одержують переважно із цукрової тростини і цукрового буряку, які вирощуються в різних природних умовах і які мають різний вихід цукру (в цукровій тростині не більше 1/5).

Цукровий буряк – одна з найважливіших технічних культур світового землеробства, особливо в районах помірного і субтропічного клімату, де цукровий буряк зовсім не вирощують. На великій Європейській території, в тому числі і в Україні, він майже єдине джерело сировини для виробництва цукру.

Батьківщина цукрового буряку – Середземномор’я (Передня Азія), де його стали вирощувати приблизно 2000-2500 років до нашої ери. Вологолюбна рослина короткого дня.

Історія культури цукрового буряку не така й давня. Вважається, що культурна дворічна рослина цукрового буряку походить від дикої однорічної форми, що й нині зустрічається на узбережжі Середземного, Каспійського і Чорного морів, у Закавказзі і в Малій Азії. Листкові форми буряка вирощували за 1500-2000 років до нашої ери, а коренеплідні у Передній Азії були відомі за 500-800 років до нашої ери. У Київській Русі почали вирощувати коренеплідний буряк в Х-ХІ ст., у Західній Європі – у ХІІІ-ХІV ст.

Культура росте краще на важких і удобрених ґрунтах – на Атлантичному узбережжі Європи, у зоні Лісостепу України.

Строки сівби у різних країнах різні:

Україна – наприкінці березня на початку квітня;

Італія, Греція – березень-квітень;

США, Південна Дакота – навесні;

Каліфорнія – восени або взимку;

Марокко: – без зрошення – у листопаді; при зрошенні – червень-серпень;

Північні райони Ірану – вересень-жовтень, або лютий-березень;

Південні райони Ірану – січень-лютий;

Пакистан – вересень-жовтень.

Площі посіву.

Серед цукроносних рослин за площею посіву цукровий буряк поступається лише цукровій тростині.

За 1949-51 роки та 1979-81 роки площі під цукровий буряк виросли у всьому світі вдвоє, але з 80-х років в результаті конкуренції цукрової тростини стали скорочуватись. В середині 90-х років посіви цукрового буряку складали 7 млн. га. Завдяки постійному росту урожайності (середня – 364ц/га), збори цукрового буряку збільшились до 90-х років втроє, однак пізніше дещо скоротились (до 264млн.т).

Головними районами цукрового буряку залишаються Східна і Західна Європа, кожен з яких постачав по 2/5 світового урожаю. Пізніше частка Східної Європи знизилась до 1/3. За піввіку різко посилилось виробництво буряків Азії, частка якого піднялась з 2 до 19%.

Основні посіви зосереджено в Європі – 37,1% світових площ; Азії – 17,4; Південній Америці – 7,7%.

Тривалий час лідером світового виробництва цукрового буряку був СРСР, в складі якого виділялись Україна і Росія. За останні роки збори в республіках бувшого СРСР сильно упали, хоча Україна зберегла свою першість по найбільшій площі вирощування цукрового буряку – 1,5млн.га. За Україною стоять Росія – 1,13млн.га, Китай – 0,6млн.га, США – 0,58млн.га, Франція – 0,44млн.га.

Площа посіву цукрового буряку (фабричного) у світі і в

Основною сировиною для виробництва цукру багато століть була цукрова тростина – гігантська трав’яниста рослина із сімейства Poaceal, роду Saceharum, що має 15 видів.

Батьківщина – Південна і Південно-Східна Азія та прилеглі острови Індійського й Тихого океанів.

З вирощуванням цукрової тростини пов’язано виникнення колоніального плантаційного господарства, яке збереглося і до наших часів. За ХІХ століття збори цукрової тростини виросли в 2 рази, а площа плантацій досягла 19млн. га. Тростинний цукор складає понад 3/5 світового виробництва цукру.

Дика цукрова тростина зустрічається у заплавах річок Середньої Азії. Близько 3000 років тому в Індії була введена в культуру, в VІ столітті поширилась на Іран, пізніше – в Середземномор’я.

У різних регіонах зустрічаються інші її види:

 дикий вид, поширений в Індії, має тонкі стебла, вузьке листя, холодостійкий, порівняно стійкий до хвороб, крім мозаїки, в культурі не зустрічається;

 S. spontaneum L. – цукрова тростина дика, поліморфічний вид, поширений в заплавах рік Амудар’я, Сирдар’я і Ганг, холодостійкий, стійкий до мозаїки;

 S. sinens Rozb. – цукрова тростина китайська, зустрічається зрідка у культурі в Китаї та Індії, стебло тонке з товстими вузлами, листки важко відділяються від стебла, в них багато клітковини, високий вміст цукру в пагонах;

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Головні райони виробництва цукру із цукрової тростини і цукрового буряку

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок