Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення. Основні закони агроекології

Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення. Основні закони агроекології

Назва:
Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення. Основні закони агроекології
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,20 KB
Завантажень:
226
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 
Реферат на тему:
Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення. Основні закони агроекології


1. Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення.
Нині у рослинництві доведена і актуальна роль мікроелементів. Але як мікродобрива часто використовують не чисті солі, а різні відходи промислових підприємств. Наприклад, піритний недогарок застосовують як мідне добриво, хоча в ньому містяться також свинець, миш’як та інші шкідливі речовини.
Миш’як потрапляє у ґрунт і з мінеральними добривами. Так, у подвійному суперфосфаті його міститься 300 мг/кг, в аміачній селітрі — близько 60 мг/кг. Сполуки миш’яку мігрують не тільки з ґрунтовими водами, але й у вигляді газів (від 2 до 11% загального вмісту миш'яку в ґрунті). У ґрунт із добривами надходить також багато баласту (хлор, натрій тощо), що негативно впливає на властивості останнього, викликає зміни фізіологічних і біохімічних процесів у рослинах, погіршує якість сільськогосподарської продукції. Потрапляючи у ґрунтові води, баластні речовини забруднюють водойми.
Підвищена кількість фтору пригнічує ферменти у рослині, гальмує фотосинтез і порушує білковий обмін. Негативно діє фтор і на активність ґрунтової мікрофлори. Забруднення ними кормових рослин може негативно позначатися на продуктивності сільськогосподарських тварин. При вмісті його в питній воді понад 2 мг/л у людини руйнується емаль зубів та виникають інші захворювання. Кукурудза, удобрена підвищеними дозами суперфосфату, містить в 1,5 раза більше фтору порівняно з контрольними рослинами (без добрив). Так, якщо за нормальних умов рівень його у зерні не перевищує 7 мг/кг, то за наведених обставин він навіть перевищує 10 мг/кг.
При внесенні фосфоритного борошна у ґрунт хоч і в незначних кількостях, але потрапляють уран, радій та інші радіоактивні елементи. У фосфоритах і апатитах містяться рідкісноземельні елементи та стронцій. У руді на 1 т Р2O5 припадає до 100 кг фтору, 40 — стронцію і 25 кг рідкісноземельних елементів.
Нині світове виробництво фосфорних добрив досягло 20 млн. т за рік (у перерахунку на P2O5). Із ними в ґрунт вноситься 2—3 млн. т фтору. При систематичному застосуванні підвищених доз суперфосфату, що містить близько 1,5 % водорозчинного фтору, останній нагромаджується у великих кількостях і забруднює не тільки ґрунт, але й рослини.
Ґрунт є важливою ланкою біосфери. Внесені добрива зазнають перетворень самі й впливають на властивості ґрунту: змінюють його реакцію середовища і вбирну здатність, ступінь мінералізації, життєдіяльність ґрунтової мікрофлори тощо. Надмірне застосування будь-яких добрив порушує баланс поживних речовин у ґрунті, що зумовлює зміни умов живлення рослин і зниження їхньої продуктивності. Підкислення або підлуження ґрунту добривами змінює рухливість мікроелементів. Наприклад, вапнякові добрива переводять молібден у рухомі форми. Різке підвищення вмісту його рухомих форм може негативно позначатися на рості рослин і завдавати шкоди тваринам.
Рослини здатні дещо гальмувати поглинання токсичних речовин. Можна виділити три захисних механізми (перешкоди): на межі ґрунт — корінь, корінь — стебло й стебло — репродуктивні органи. Найбільше важких металів нагромаджується в коренях рослин, менше — у стеблах і найменше — в репродуктивних органах. При зростанні кількості важких металів у ґрунті ця закономірність зберігається. Від ступеня окультурення ґрунту залежить надходження токсичних речовин у рослини. Наприклад, на малородючому дерново-підзолистому ґрунті врожайність зернових культур знижується при вмісті свинцю 250 мг/кг, а на окультуреному чорноземі — при 1000 мг/кг. Отже, при встановленні МДР треба враховувати властивості ґрунту, насамперед ступінь його окультурення.
Наші знання про вплив забруднення на природні системи поки що недостатні й охоплюють обмежене коло регіонів. Потрібно зазначити, що перебільшення деякими авторами розмірів забруднення навколишнього середовища пояснюється не досить точними даними про міграцію речовин і енергії в біосфері, у тому числі й забруднювачів.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9 



Реферат на тему: Визначення рівня захисних біологічних можливостей ґрунту від забруднення. Основні закони агроекології

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок