Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Підходи до оцінки структури наукового потенціалу економічної і соціальної географії України

Підходи до оцінки структури наукового потенціалу економічної і соціальної географії України

Назва:
Підходи до оцінки структури наукового потенціалу економічної і соціальної географії України
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
8,64 KB
Завантажень:
31
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
РЕФЕРАТ
на тему:
Підходи до оцінки структури наукового потенціалу економічної і соціальної географії України


Вступ.
Науковий потенціал є одним з базових понять філософії і наукознавства. У вітчизняній науці існує детально розроблена методика його дослідження [13], але в географії даний термін використовується дуже рідко. В найбільш загальному розумінні науковим потенціалом називають комплексну характеристику сучасного стану науки, її минулого і перспектив розвитку.
Сьогодні в Україні спостерігається значний інтерес до проблем географічної науки, особливо історії географії. З цих питань щороку публікується чимало статей, проводяться конференції. Почав виходити з друку журнал “Історія української географії” (10 випусків). У 2004 р. було відкрито нову спеціальність – 11.00.13 – історія географії. Дослідження в межах цієї спеціальності впритул підходять до проблем наукового потенціалу. Усі ці факти свідчать про високу актуальність аналізу структури наукового потенціалу економічної і соціальної географії України.
Детальну характеристику наукового потенціалу неможливо виконати без аналізу його стану і розвитку. Тому для вивчення даного питання велике значення мають праці з історії географії Я.І.Жупанського [6, 7], О.І.Шаблія [19, 25, 26], В.П.Руденка [8, 21], М.Д.Пістуна [17], І.П.Ковальчука [9, 10], В.П.Нагірної [14], О.І.Вісьтак [4] та ін., в яких аналізується життя і наукова діяльність провідних вчених географічної науки минулого і сучасності, дається характеристика становлення і розвитку української географії. Дослідженням наукового потенціалу через персоналії присвячені роботи О.В.Краснопольського і Н.В.Краснопольської [11, 12]. Цікавою й оригінальною є праця про відомого українського географа А.М.Оліферова [1], яка може слугувати в якості прикладу детальної наукометричної характеристики наукової діяльності з широким застосуванням різноманітних форм відображення інформації.
Новим словом в українській географії є праці І.Г.Савчука [22, 23], в яких автор аналізує тенденції розвитку французької суспільної географії, а також різко критикує погляди російських вчених на дану проблему, які в нас багато хто сприймає за догми.
Існує декілька підходів до визначення поняття науковий потенціал. В найширшому розумінні він трактується як „міра можливостей даного суспільства у пізнанні законів природи, розвитку суспільства і людини та їх використання в соціальній практиці” [2]. З даного визначення випливає, що науковий потенціал формується і розвивається в тій мірі, в якій йому дозволяють можливості інших потенціалів суспільства (економічного, технічного, виробничого, освітнього тощо).
Інша група трактувань виходить із розуміння наукового потенціалу як сукупних можливостей науки і наукового обслуговування вирішувати вже поставлені перед ним майбутні завдання [5]. Тут на перший план виступають можливості та особливості самої науки і недостатньо чітко окреслюється роль інших потенціалів.
Третя група трактувань наукового потенціалу орієнтується на кінцевий результат його функціонування і визначає потенціал як „відповідний обсяг наукової інформації і можливості її ефективного використання” [3]. Недоліком даного підходу вважається те, що в цьому випадку відбувається скоріше ціннісна оцінка наукового потенціалу, ніж відображення його змістовної суті.
В дещо іншому аспекті поняття наукового потенціалу трактується у світовій практиці, причому розглядають не власне науковий, а науково-технічний потенціал. Так, у серії досліджень, виконаних під егідою ЮНЕСКО [13], науково-технічний потенціал визначається як сукупність наявних ресурсів, якими володіє країна і які можуть слугувати базою для наукових відкриттів, винаходів і технічних нововведень, а також для вирішення національних і міжнародних проблем, що ставляться перед сучасною наукою. До основних елементів наукового потенціалу відносять: людські ресурси країни, які працюють в науці і техніці; фінансові ресурси, які виділяє країна на наукові дослідження; засоби наукового виробництва; центри і служби наукової інформації; поточні і перспективні програми наукових досліджень; центри з керівництва науково-технічною діяльністю країни.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Підходи до оцінки структури наукового потенціалу економічної і соціальної географії України

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок