Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Земля свідком минулого (досвід європейських учених початку ХХ ст. у зборі й аналізі географічних назв)

Земля свідком минулого (досвід європейських учених початку ХХ ст. у зборі й аналізі географічних назв)

Назва:
Земля свідком минулого (досвід європейських учених початку ХХ ст. у зборі й аналізі географічних назв)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,64 KB
Завантажень:
79
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
РЕФЕРАТ
на тему:
Земля свідком минулого (досвід європейських учених початку ХХ ст. у зборі й аналізі географічних назв)


Перші десятиліття XIX ст. принесли незвичайне оживлення історичних студій. Романтизм, що володів тоді всесильно в літературі, розбуджував зацікавлення до минувшини, до давнього життя народів, поширював захоплення історичними дослідами. З другого боку, розвій суспільних наук і філософії спонукував істориків звернути пильнішу увагу також і на метод дослідів, шукати нових доріг, нових, певніших жерел. В 1824 р. появилася перша праця молодого історика Леопольда Ранке: “Geschichte der romani-schen und germanischen Volker 1494–1535” з додатком “Zur Kritik neuerer Geschichtschreiber”. Сей історик, великий поклонник Вальтера Скота, перший відкриває для дослідників минувшини історичні архіви і сам на підставі архівних матеріялів оголошує цілий ряд монографічних студій з минувшини різних країв та народів. Дещо пізніше, в 1837 р., появляються майже одночасно та зовсім незалежно від себе дві студії: Павла Йосифа Шафарика “Slovanske Starozitnosti” і Каспара Цойса (Zeu?) “Die Deutschen und ihre Nach-barstamme”; перша в Празі, друга в Мюнхені. Автори сих студій відкривають ще одне нове історичне жерело, ґеоґрафічні назви, і перші стараються його вихіснувати [використати. – О. Ш.] у своїх дослідах.
Збіркою і розробленням сього нового історичного матеріялу занявся відтак цілий ряд учених, головно в Німеччині. Першу спробу систематики ґеоґрафічних назв і методики научного хісновання ними подав Ettmayer в Geographia rhaetica; новішими часами забирав в сій справі голос Mzik в Beitrage zur Methode der Ortsnamenforschung (Memnon, 1909. III.) Незабаром література про сю справу так дуже розрослася, що виявилася потреба вести окрему бібліоґрафію праць з области ґеоґрафічної ономастики, і сього завдання піднялися Egli i Nagl, оголошуючи від 1883 р. в Geogr. Jahrbuch свої “Literaturberichte”. Крім сього Egli зладив в 1886 p. “Geschichte der geographischen Namenkunde”. Останніми часами стали появлятися вже й спеціяльні бібліографії, які реєструють праці про поодинокі обмежені области, прим. G. Buchner-a “Bibliographie zur Ortsnamenkunde der Ostalpenlander (Progr. des Maximil. Gymnas. Munchen, 1919).
Отся систематична і пильна праця західно-европейських учених дала вже чималі висліди і то при розв’язці саме таких питань, котрих за підмогою всіх инших історичних жерел неможливо було вирішити. Тільки завдяки аналізі ґеоґрафічних назв вдалася неоспоримо ствердити, що ціла теперішня західна Німеччина аж по Лабу в найдавнійших часах була заселена кельтійськими племенами. Збірки та розслід ґеоґрафічних назв у східних Альпах з’ясували зовсім докладно і певно, котрі частини Горішньої Австрії, Зальцбурга, Баварії і Тиролю захоплювала слов'янська колонізація. Так само все більше вияснюється, що праслов’янські оселі не сягали на захід поза Вислу і що теорія деяких чеських учених про праслов’янське населення в області Одри не зможе утриматися. Про дрібніші, більше локальні висліди, приміром, зазначування границь між германськими племенами, вже й не згадуємо.
Серед слов’янських держав та народів досліди над ґеоґрафічними назвами здебільша щойно в початках. Ще найбільше в тім напрямку зробили Чехи і Поляки, відтак йдуть Великороси; инші Слов’яни остали далеко позаду. Українська наука ще майже не торкала сього інтересного та важного жерела. Щоправда, бували й у нас більше або менше вдатні пояснення поодиноких ґеоґрафічних назв, бували спроби до доказів в хосен одної або другої тези втягнути також і топографічний матеріял - але все се робили доривочно, принагідно, несистематично та неметодично. Починали від сього, що може прийти аж згодом. Діло в тім, що у нас нема ще досі зібраних українських назв хочби самих тільки осель (міст та сіл). Т. зв. урядові назви, які зустрічаємо по ріжних офіціяльних показчиках, спеціяльних та генеральних картах та хоч би й українських дієцезальних шематизмах Галичини, зовсім не подають народних назв, яких вживає місцеве українське населення і які одні мають научну вартість - лише фікційні назви, покалічені та поперекручувані на польський, московський, румунський, мадярський, німецький лад.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Земля свідком минулого (досвід європейських учених початку ХХ ст. у зборі й аналізі географічних назв)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок