Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Карантині шкідливі організми Лісостепу

Карантині шкідливі організми Лісостепу

Назва:
Карантині шкідливі організми Лісостепу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
22,58 KB
Завантажень:
456
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 
Реферат на тему:
Карантині шкідливі організми Лісостепу


Каліфорнійська щитівка — Quadraspidiotus perniciosus Comst.
Систематика: Homoptera, Coccinea, Aspidiotinae, Diaspidiotus.
Рослини-господарі. Вид-поліфаг, пошкоджує близько 270 видів рослин із 84 ботанічних родин, зокрема: яблуню, грушу, абрикос, персик, вишню, сливу, мигдаль, черешню, глід, айву, троянду, бузок, липу, акацію, вербу, тополю, хміль, грецький горіх, кизил тощо.
В Україні поширена у лісостеповій зоні на загальній площі до 12965 га, зокрема в Черкаській (5145,5 га), Чернівецькій (4082,7 га), Одеській (1939,7 га), Тернопільській (628,0 га), Кіровоградській (581,5 га), в Полтавській близько 230 га, в Івано-Франківській 172 га, у Вінницькій 140 га областях. Виявлені й локалізовані вогнища у Львівській(7га) та Київській (36,4га) областях (табл. 11.1). Шкодочинність даного організму зумовлена високою плодючістю (від 50 до 400 личинок), великою кількістю поколінь (до 4 і більше), широким спектром п видів рослин, що зазнають пошкодження, високою екологічною пластичністю виду, здатністю переносити коливання температури та вологості (від мінус 40-50?С до плюс 45?С та до 30–90 %).
Щитівка пошкоджує всі наземні органи дерева. На корі (на початку червня) та на плодах (в середині червня) через 24 години після присмоктування личинок з’являються червоні плями. Личинки і заселяють скелетні гілки, стовбур і верхівки пагонів, викликають розтріскування та відмирання кори, передчасне опадання листків, зменшення приростків, викривлення та засихання пагонів в результаті чого, здрібнюється та деформуються плоди. Якщо не застосовувати винищувальних заходів, то товщина суцільного шару щитків шкідника іноді може становити до 3 мм, як наслідок, дерево може повністю загинути.
Біологія: зимує личинка першого віку під чорним щитком, кількість поколінь 1-4, шкідник народжує до 150-400 личинок.
Морфологія. Щиток самки — 1,5-2,0 мм, круглий, сірувато-коричневий або чорний, дві личинкові шкірки розташовані в центрі; тіло — лимонно-жовте, широкоовальне, звужене до пігідія, збоку передньогрудей є кругла склеротизована пляма. Щиток самця — сірувато-коричневий, видовжений до 1,0 мм.
Способи перенесення та розповсюдження: із садивним та щепним матеріалом. “Бродяжки” переповзають із дерева на дерево через гілки, крона яких змикається; переносяться з одягом, взуттям людей; знаряддями праці. Фітосанітарні заходи спрямовані на недопущення завезення шкідника з вогнищ поширення. З цією метою забороняється перевезення садивного та прищепного матеріалу плодових культур, плодів, а також рослин, що пошкоджуються щитівкою, з територій уражених щитівкою. При надходженні імпортного садивного та прищепного матеріалу проводять карантинний огляд. Карантинне обстеження насаджень проводять тричі: навесні у період цвітіння дерев; влітку на початку у середині липня; восени у вересні.
Виноградна філоксера -Viteus vitifoliae Fitch.
Систематика: Homoptera, Aphidinae, Phylloxeridae.
Рослина-господар. Монофаг — виноградна лоза. Поширена у лісостеповій зоні Чернівецької та Одеської, а також у Вінницькій областях на території загальною площею 1015 га.
11.1. Території зараження обмежено поширеними карантинними шкідливими організмами зони Лісостепу України, га (за даними Укрголовдержкарантину, 2003 р.)
* Дані наведені лише для частини території, розташованої у лісостеповій зоні.
Шкодочинність: живиться соком з листків та коренів рослини, внаслідок чого в місцях уколів з’являються пухирі та желваки, в яких розвиваються некротичні процеси, викликані хвороботворними мікроорганізмами. На пошкоджених рослинах утворюються гали. При сильному пошкодженні листки деформуються і передчасно опадають. Хвороба пригнічує рослину, зменшує асиміляцію листків, припиняє ріст коренів, знижує урожай винограду, іноді спричиняє повну загибель куща. Молоді виноградники часто гинуть до початку плодоношення.
Морфологічні особливості. Розрізняють 5 поліморфних форм філоксери: кореневу; листкову (або галову); німфу; крилату; статеву (самці та самки).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12 



Реферат на тему: Карантині шкідливі організми Лісостепу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок