Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Використання агровиробничого потенціалу земель та забезпечення сталого розвитку агро екосистем

Використання агровиробничого потенціалу земель та забезпечення сталого розвитку агро екосистем

Назва:
Використання агровиробничого потенціалу земель та забезпечення сталого розвитку агро екосистем
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
18,19 KB
Завантажень:
496
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 
Реферат на тему:
Використання агровиробничого потенціалу земель та забезпечення сталого розвитку агро екосистем


Україна має відносно високий аграрний ресурс. Доброякісні за своїми властивостями материнські породи у поєднанні з помірно теплим кліматом, спокійним рельєфом, трав’янистою рослинністю сприяли утворенню на території нашої держави родючих чорноземних ґрунтів (понад 65% ґрунтового покриву). Поряд із цим у північних, західних (зона Полісся) та гірських районах, у долинах рік, приморських районах Степу утворилися певні види і видозміни ґрунтів, які поступаються продуктивністю чорноземам. Проте, систематичні заходи, що відтворюють їхню родючість упродовж багатьох років забезпечували, хоча й повільне, але все ж підвищення потенціалу цих ґрунтів. Для прикладу можна взяти Полісся. Якщо в кінці 50?х - на початку 60?х років на бідних дерново-підзолистих ґрунтах одержували по 10-12 ц/га зернових із дуже малою питомою вагою пшениці, то в 1986?1990 роках ? по 27,6 ц/га, а озима пшениця становила понад 60% урожаю. Це стало можливим завдяки систематичному внесенню органічних і мінеральних добрив та вапнуванню. Звичайно, що така урожайність зернових наприкінці XX ст. на будь-яких ґрунтах не є показником високої культури землеробства, але причини цього ? за межами сільськогосподарських наук.
Провідною галуззю сільського господарства України залишається землеробство, що базується на засадах, які сприяють підвищенню родючості ґрунтів. Сільськогосподарська освоєність земельного фонду досягла 70%, чого не дозволяє собі жодна з розвинутих країн світу. До того ж розораність сільськогосподарських угідь сягає 81%, що також є рекордним показником. Для Степу він становить майже 85, Лісостепу—85,5%. Деякі області практично не мають інших угідь, крім ріллі (табл. 1.60, 1.61).
1.60. Розораність сільськогосподарських угідь у Лісостепу, %
Сільськогосподарська освоєність земель, скажімо у Франції, сягає 41,9%, ФРН — 32,5, США — 26,5%. А ось як розорані сільськогосподарські угіддя: Франція — 48%, Угорщина — 37, Англія — 25, США — 20%.
1.61. Наявність особливо цінних продуктивних земель у Лісостепу, тис. Га
Нераціональне використання земельного фонду зумовлює катастрофічність екологічної ситуації деяких регіонів, різке зниження родючості ґрунтів, їхнє руйнування через бурхливий розвиток ерозії та пересушення. Найуразливішими виявилися чорноземні ґрунти.
1.62. Динаміка вмісту гумусу в орних ґрунтах у зоні Лісостепу
Розорювання схилів до самого урізу річок і ставків призвело до їх розмивання, зносу та їх замулювання. За 30 років (1960—1991) площі еродованих ґрунтів зросли майже на 30%, а їхня питома вага у складі орних земель досягла 32% (табл. 1.62, 1.63, рис. 1.3). Це в свою чергу спричинило нерентабельність землеробства з величезними перевитратами енергоресурсів, що особливо позначилося на собівартості тваринницької продукції. Майже цілорічне стійлове утримання худоби на привізних недоброякісних, незбалансованих за протеїном кормах, зумовлювало збитковість тваринництва навіть за символічних цін на пальне.
1.63. Вміст і запаси гумусу в чорноземі типовому (“Михайлівська цілина”) при різному його використанні
Як же це позначилося на родючості ґрунтів? За сто років (1882—1982 рр.) ґрунти України втратили з орного шару майже 25% гумусу, а за останні 30 років — трохи більше 8,5 (рис. 1.4). І це незважаючи на систематичне застосування органічних і мінеральних добрив, хімічних меліорантів. Правда, неправильно вважати, що здійснені заходи у землеробстві мали лише негативні наслідки. В орному шарі ґрунту підвищився вміст рухомих форм фосфору та калію, післядія яких ще 2—4 роки за сприятливих погодних умов забезпечуватиме добрі врожаї у сільгосппідприємствах при дотриманні сучасної агротехніки. Останнє агрохімічне обстеження ґрунтів (1991—1995 рр.) показало, що рівень фосфору в них за 27 років зріс майже у півтора раза, а калію — в 1—1,5 раза. Ґрунти Полісся за цей період набули майже оптимальну реакції ґрунтового розчину.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10 



Реферат на тему: Використання агровиробничого потенціалу земель та забезпечення сталого розвитку агро екосистем

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок