Головна Головна -> Реферати українською -> Розміщення продуктивних сил -> Осушені ґрунти мілководних зон Кременчуцького водосховища, їх агроекологічна оцінка та шляхи оптимізації продуктивності

Осушені ґрунти мілководних зон Кременчуцького водосховища, їх агроекологічна оцінка та шляхи оптимізації продуктивності

Назва:
Осушені ґрунти мілководних зон Кременчуцького водосховища, їх агроекологічна оцінка та шляхи оптимізації продуктивності
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,95 KB
Завантажень:
453
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Реферат на тему:
Осушені ґрунти мілководних зон Кременчуцького водосховища, їх агроекологічна оцінка та шляхи оптимізації продуктивності


У 30–70-х роках в Україні був побудований каскад Дніпровських водосховищ, створено шість водосховищ (Київське, Канівське, Кременчуцьке, Дніпродзержинське, Запорізьке та Каховське), які мали забезпечувати дешевою електроенергією народне господарство країни та вирішувати питання зрошення сільськогосподарських культур в умовах посушливих ландшафтів. При цьому під шаром води опинилося понад 600 тис. км2 родючих заплавних земель. Значна частина вказаних територій — понад 25% загальної площі водосховищ — опинилася під малопотужною (0,3 — 2 м) товщею води (табл. 4.24). Утворилися величезні мілководні зони, які переважно були причиною активного розвитку водоростей і бактерій, що призводило до погіршення якісних показників води. Серед факторів, які впливають на формування екосистем водосховищ та їх функціонування в сучасних умовах, ? розвиток внутрішньоводоймових процесів і потужний антропогенний пресинг: різке зниження швидкості стокових течій (від 60–80 до 1,5–7 см/с), наростання евтрофікації та забруднення стічними водами, нагромадження у цих випадках залишків пестицидів, сульфатів ДДТ, генеобілороцин, синтетичних мийних засобів (детергентів), важких металів (мідь, нікель, цинк, хром тощо), радіонуклідів (Cs134, Cz135, Ce144, Ru106, Pu239, Pu240, Pu241,Am241) і нафтопродуктів. Депонуючим середовищем для цих техногенних забруднень є, насамперед, донні та прибережні відклади.
4.24. Характеристика водосховищ Дніпровського каскаду
Так, тільки у 1999 році у водосховища Дніпра та його приток надійшло 5,9 млрд. м3 стічних шахтних і колекторно-дренажних вод, у тому числі без очищення — 280,9 млн. м3 і недостатньо очищених — 1,5 млрд. м3. З цими водами у водойми потрапило 356,9 тис. т сульфатів, 333,6 — хлоридів, 5,4 — азоту амонійного, 30 тис. т нітратів, 592,7 т заліза, 379,3 — нафтопродуктів, 12,1 — міді, 32,6 — цинку, 16,4 — нікелю, 7,2 т хрому тощо. У загальному балансі надходження азоту і фосфору у водні об’єкти Дніпра на сільськогосподарські угіддя припадає відповідно близько 28 і 7,4%. Із стоками тваринницьких комплексів та ферм надходить 9,7% азоту, 4,9% фосфору і 10,9% калію. Крім того, у водосховища Дніпровського каскаду протягом десятків років надходять стічні води всього південного комплексу підприємств металургії, коксохімічної, гірничодобувної, хімічної та інших галузей промисловості. У складі цих стічних вод — елементи майже всієї таблиці Менделєєва, тисячі різних органічних сполук, ціаніди, роданіди, сполуки миш’яку тощо. Великою небезпекою для всього живого є радіонукліди забруднення після аварії на ЧАЕС, що призвело до різкого погіршення радіоекологічної ситуації як у басейні Дніпра, так і в екосистемах водосховищ. Рівень загальної радіоактивності води спочатку визначався в основному вмістом J131. Проте вже протягом кількох місяців вплив цього елемента на навколишні водні екосистеми поступово зменшувався — від 90 до 30%, а вплив таких радіонуклідів, як стронцій-89, рутеній-103, цезій-144, цирконій-98, навпаки, значно збільшувався. З часом найбільшу небезпеку становитимуть довгоіснуючі радіонукліди — стронцій-90, цезій-137, плутоній-238, -239, -240 та америцій-241. Останнє пояснюється тим, що до 98% чорнобильського плутонію припадає на Pu241, бета-розпад якого супроводжується утворенням більш радіотоксичного альфа-випромінювального америцію-241. Радіонукліди, що виносилися і продовжують виноситися з великих водозбірних площ зони Полісся України в систему водосховищ Дніпра, становлять до 30% радіонуклідів, які випали на територію нашої держави внаслідок аварії. При цьому основним фактором інтоксикації річкових вод, своєрідним геохімічним бар’єром очищення також і схилових (делювіальних) вод, що надходять у басейн Дніпра, є донні відклади. Тому субаквальні (підводні) ґрунти Дніпровського каскаду найбільш геохімічно забруднені й містять значну кількість токсичних сполук.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Осушені ґрунти мілководних зон Кременчуцького водосховища, їх агроекологічна оцінка та шляхи оптимізації продуктивності

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок