Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> ВАСИЛЬ БОБИНСЬКИЙ ЗНАНИЙ І НЕЗНАНИЙ

ВАСИЛЬ БОБИНСЬКИЙ ЗНАНИЙ І НЕЗНАНИЙ

Назва:
ВАСИЛЬ БОБИНСЬКИЙ ЗНАНИЙ І НЕЗНАНИЙ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
32,07 KB
Завантажень:
408
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
Пошукова робота з української літератури
ВАСИЛЬ БОБИНСЬКИЙ ЗНАНИЙ І НЕЗНАНИЙ


Василь Бобинський розпочав свій творчий шлях на початку XX ст. одночасно з молодими літераторами так званої «нової хви-лі» — М. Ірчаном, Р. Купчинським, Ю. Шкрумеляком, А. Волощаком, І .-В. Антоничем, О. Бабієм, С. Масляном, І. Балюком, А. Павлюком, О. Туринським та ін. Не схожі за своїми ідейними уст-ремліннями та естетичними засадами, вони, кожен по-своєму, відгукнулись на тогочасні «галицько-австрійські» події, першу світову війну, на невдоволення і протести трудящих мас проти «кривавої бойні», депортації і екстремінації галичан. Вони в міру свого таланту відтворювали зростання самосвідомості простого лю-ду, його рішучість покінчити з одвічним підневільним станови-щем, з принизливою дискримінацією і винародовленням.
Жовтнева революція в Росії справила неоднозначний вплив ш подальшу творчість цих митців, на становлення їхнього світо-гляду і, зрештою, на їхню долю.
Складний життєвий шлях, сповнений болісних пошуків, су-спільних змагань, політичних крутозламів, напружених творчих днів і трудів, а наприкінці й несподівано трагічних, випав В. Вобинському, «найталановитішому після І. Франка галицькому по-ету» (Д. Загул).
Його вірші, поеми, прозові твори, публіцистичні виступи, які ще за життя принесли автору широке визнання і були перекла-дені багатьма мовами світу, за влучним висловом П. Панча, «во-ювали, як солдати, кликали людей на барикади, надихали їх ві-рою в перемогу». У перемогу соціалістичних ідей, червоної рево-люції на західноукраїнських землях, в ім'я визволення трудящих і їхнього возз'єднання в єдиній українській радянській державі.
Про себе Василь Петрович Бобинсьйий на початку 20-х років писав: «Я уродився (11 березня) 1898 року в Кристинополі (нині м. Червоноград на Львівщині), в австрійській частині Волині. Мій батько був там залізничним будником (дистанційним черго-вим— М. Д.). Дальші роки дитячого й хлоп'ячого віку прожив з батьками, братом і двома сестрами в Фельштині, Конюшках Сім'янівських, Каменоброді та Хоросниці».
Вчився у львівській, а потім у віденській гімназіях. Особлива ретельно вивчав гуманітарні дисципліни. Був глибоко обізнаний: з українською, російською й зарубіжною літературами, володів, крім рідної й російської, чеською, польською, угорською, німець-кою, єврейською, французькою та англійською мовами. Вірші почав писати учнем 5 класу гімназії. Перші публікації припадають на час імперіалістичної війни.
Саме в цей час В. Бобинський, як і М. Ірчан, С. Масляк, І. Балюк, Р. Сказинський та інші юнаки з галицьких трудових низів, захоплені хвилею національного відродження, вступає у загони «Українських січових стрільців» (під номерами першим і четвер-тим в списках «усусів» значились, до речі, і М. Павлик та І. Франко).
Твори В. Бобинського тих років, що друкувалися на сторінках газети «Буковина», журналу «Шляхи», похідних листків, стрі-лецьких рукописних журналів і альманахів, а згодом увійшли до збірки «В притворі храму» (1919), пройняті закликами захистити свою «сторононьку», «рідну землю», мріями про прихід людського добра, «справедливого ладу». Не тільки фанфарними маршами, героїко-трагічними чи патріотичними інтонаціями, а й болісними роздумами і міркуваннями сповнена лірика В. Бобинського, як, до речі, і вся західноукраїнська поезія тих зламних років.
З сумом і докором за спалені австрійською вояччиною галиць-кі села, тисячі розстріляних чи повішених земляків, звинуваче-них у зраді чи дезертирстві, за сльози сиріт і вдів запитує В. Бо-бинський у вірші «Минає рік, як ви відважно...» (з циклу «Роки») своїх друзів по «легіону»:
За що ви йшли? За що життя складали,
Мов барани на вівтарях жерців?
Невже на те ви кров свою пролляли,
Щоб рятувать напівживих мерців?
На те, щоб зрадниками вас назвали!
Поет розуміє провину своїх побратимів по зброї перед батька-ми й матерями (вірш «Розбилось серце вкрай»), він жалкує, що вони несвідомо захищали лжеідолів, тоді як «смерть кружляла над батьківським двором», як люди проклинали синів за Талєргофи («Відгуки вечора»), відчуває, як на їхніх очах розпадається клаптева габсбургська монархія, ця «ненаситна гієна зла і тем-ряви».

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 



Реферат на тему: ВАСИЛЬ БОБИНСЬКИЙ ЗНАНИЙ І НЕЗНАНИЙ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок