Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Творчість Євгена Плужника

Творчість Євгена Плужника

Назва:
Творчість Євгена Плужника
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
2,00 KB
Завантажень:
187
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Реферат
на тему:
“Творчість Євгена Плужника”   


Бачив життя до останнього
дна сотнями ран!
    Євген Плужник
Серед тих, кому судилося "Розстрiляне Безсмертя" постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 лiт (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, вiн був заарештований i зiсланий до концтабору на Соловки, там i помер.
Скiльки їх, молодих, талановитих, люблячих свiт i життя, розтоптав чобiт сталiнських iнквiзицiй?! Особливих провин не шукали, варто було лише потрапити у сiтi людоловiв. З особливою ретельнiстю полювали на опозицiйний талановитий свiт мистецтва, на духовну елiту з її життєтворчим духом.
Євген Плужник - людина iз вершин незвичайного таланту, тихої вдачi, стриманий, навiть обережний. Тримався незалежно, i цього було досить...
Вiн не був "ворогом народу", ворогом радянського ладу. Плужник намагався його зрозумiти, осмислити, "...бачив життя... сотнями ран!.." Його твори стали вираженням правди i совiстi. Хто ще мiг так щиро ввiрити себе сучасникам?    
Суди мене судом твоїм суворим,
   Сучаснику! - Нащадки безстороннi
   Простять менi i помилки, й вагання...
   Поет переконаний, що зрозумiють його:
  пiзнiй сум, i радiсть передчасну, -
   Їм промовлятиме моя спокiйна щирiсть.
Отже, саме "спокiйна щирiсть" була основою його свiтобачення та свiтосприйняття, яку не могли пробачити йому, коли у 20-тi роки почалися в Українi судово-полiтичнi процеси.
Читаєш чистi i проникливi рядки поета i розумiєш, що свiт його душi мiститься у душi багатостраждального українського народу:    
Ой, упали ж та впали кривавi роси
   На тихенькi-тихi поля...
   Мiй народе! Темний i босий!
   Хай святиться твоє iм'я!
Вражає глибина думок i почуттiв Є. Плужника. Життєву науку вiн пiзнає у природi:    
Вчись у природи творчого спокою
   В днi вересневi. Мудро на землi...
  Вiр i наслiдуй.
Вiчнiсть природи, Всесвiту навiває фiлософськi роздуми про вiчнiсть i незнищеннiсть краси:   
Я дивлюсь i бачу: все навiки
   На цiй осiннiй лагiднiй землi...
Життєву даль йому вiдкривали "...пелюстки вуст дитячих", чиста душа, перша зустрiч i любов. У найскрутнiшi хвилини втоми i зневiр'я звертався до Т. Г. Шевченка, у нього поет черпав сили:   
знову в серцi вiдчуваю мир я
  тихий голос радiсних надiй.
Отже, прагнення миру i радiснi надiї були йому так необхiднi! Поезiя Є. Плужника, як i його життя, адресована суспiльству. Задля майбутнього суспiльства вiн здатний на самопожертву:    
Благословен єси, часе мiй!
   О, жорстокий! I весь в кровi!
   Це нiчого, що я, мов гнiй, -
   Пiд посiви твої новi!
Ця жертовнiсть життєстверджуюча: "Бо ось вiрю i зросту колись". Вийшовши з народних витокiв, страждаючи за народ, останнiм шматком хлiба дiлячись iз сусiдськими дiтьми у голодному 1933, Є. Плужник увiйшов у безсмертя, вiрячи у торжество добра:    
Зiйде колись велетенський посiв
   Тишею вiрних днiв!

Завантажити цю роботу безкоштовно



Реферат на тему: Творчість Євгена Плужника

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок