Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Ольга Кобилянська (1863—1942)

Ольга Кобилянська (1863—1942)

Назва:
Ольга Кобилянська (1863—1942)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,09 KB
Завантажень:
72
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Реферат на тему:
Ольга Кобилянська (1863—1942)


Ольга Юліанівна Кобилянська — видатна українська письменниця кінця XIX — початку XX ст. Шукання нових шляхів, нових обріїв великою мірою позначилося на її самобутній творчості.
Ольга Юліанівна народилась 27 листопада 1863 р. у м. Гура-Гумора на Буковині (нині Гура-Гуморулуй, Румунія) в родині дрібного службовця. У 1891 році родина оселилася у Чернівцях. Кобилянська закінчила чотирикласну школу з німецькою мовою навчання, а поза школою вчилася української мови. Писати твори почала у 80-х р. спочатку німецькою мовою: її зацікавлення — морально-етична проблематика, становище жінки в суспільстві, проблеми взаємин інтелігенції з селянством.
У 1886 році молода письменниця пише німецькою мовою оповідання «Вона вийшла заміж», яке лягло в основу повісті «Людина» (1892). Далі були твори, написані вже українською мовою, — «Царівна», «Некультурна» та ін.
Письменниця займається громадською роботою, стає однією з організаторок «Товариства руських жінок на Буковині», виступає з доповіддю «Дещо про ідею жіночого руху», пише ряд творів («Мужик», «Битва», «Природа», «Меланхолійний вальс», «Жебрачка»).
У 1899 році у Львові виходить перша збірка «Покора», а через два роки — найкраща повість О. Кобилянської «Земля».
Значною подією в житті О. Кобилянської була її зустріч у Львові з Іваном Франком на ювілеї його 25-річної літературної і громадської діяльності, який високо оцінював талант молодої письменниці. Великий вплив на творчість Кобилянської мала дружба з Лесею Українкою та В. Стефаником, з якими вона довгий час листувалася.
На початку 90-х років письменниця переклала на німецьку мову твори Марка Вовчка, Василя Стефаника, Леся Мартовича, Наталі Кобринської та інших.
У 1903 році О. Кобилянська важко захворіла (її розбив параліч), але вона продовжує творчо працювати, у 1905 р. журнал «Киевская старина» надрукував повість «Ніоба».
Того ж року у Львові виходить у світ нова збірка прозових творів О. Кобилянської — «До світа», а через рік у Празі — чеською. Потім ще не раз за її життя твори виходили в перекладах російською, німецькою, польською, чеською, болгарською мовами.
У 1909 році в журналі «Літературно-науковий вісник» опубліковано повість «У неділю рано зілля копала…», в основу сюжету якої покладена народна пісня «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці…».
Письменниця нещадно засудила події Першої світової війни у новелах «Назустріч долі», «Юда», «Лист засудженого вояка до своєї жінки», «Сниться».
У 20—30-ті рр. XX ст. були написані роман «Апостол черні», оповідання «Лісова мати», «Василка», «Пресвятая Богородиця, помилуй нас». На 40-ві рр. припадає період активної публіцистичної діяльності. Через хворобу О. Кобилянська залишилась в окупованих фашистами Чернівцях і перебувала під таємним наглядом поліції. Її справу було передано до воєнного трибуналу. Невблаганна смерть обірвала життя письменниці 21 березня 1942 року.
До літературної спадщини Ольги Кобилянської належать твори різного жанру: новели й оповідання, повісті, поезії в прозі, романи. Різноманітна і їхня тематика. Тема жіночої долі, долі освіченої жінки, жінки-інтелігентки дуже близька письменниці. Саме тоді на західноукраїнських землях досить поширеним був громадський рух, пов’язаний з емансипацією жінки. Ольга Кобилянська переймалася питаннями свободи людської особистості.
У 1894 р. у львівському журналі «Зоря» було опубліковано повість «Людина», яка відкрила читачам О. Кобилянську як видатного майстра художньої прози.
Героїня твору — молода дівчина Олена Ляуфлер, що втратила батьків, виховувалась у родичів. Дівчина прагне бути духовно багатою, вийти з тісного й гнилого міщанського світу і працювати на громадській ниві. Це образ української жінки-інтелігентки нового типу: начитаної, ерудованої, романтичної. Вона не хоче підкорятися умовам життя провінційного містечка, прагне до сво-боди й незалежності.
Цю ж тему продовжила повість «Царівна». Головна героїня твору Наталка Верковичівна сильна внутрішньою красою, щедра душею, тонка і ніжна.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Ольга Кобилянська (1863—1942)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок