Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Літературно-філософські особливості Києво-Печерського Патерика

Літературно-філософські особливості Києво-Печерського Патерика

Назва:
Літературно-філософські особливості Києво-Печерського Патерика
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,07 KB
Завантажень:
258
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Літературно-філософські особливості Києво-Печерського Патерика


План:
Вступ..................................................................................1
2. Написання патерика.......................................................1-3
3. Патерик – джерело народних вірувань.........................4-5
4. Особливості послань Симона і Полікарпа...................5-8
Філософське значення мовчання в патерику..................9
6. Висновки.........................................................................9-10


Однією з найбільших за обсягом і найцікавіших за багатством культурно-історичного змісту пам’яток старої київської літератури є „Києво-Печерський Патерик”. „Патерик і Кобзар се були дві найпопулярніші українські книги. Можемо нарікати на нашу стару інтелігенцію, на нашу культуру і літературу, що вона не вложила в руки нашого громадянства твору користнійшого з соціяльного і інтелєктуального погляду, більш життєвого, більш соціяльного, ніж цей доморідний відгомін пізньої візантійської мономахії. Але факт зістається фактом. Не слово о полку Ігоревім, не „Закон і благодать”, не Літопись, а патерик став тим вічно відновлюваним, поширюваним, а з початком нашого друкарства – неустанно передрукованим твором старого нашого письменства, „золотою книгою” українського письменного люду, джерелом його літературної утіхи і морального поучення”, - пише Михайло Грушевський у своїй праці.* Назва патерик походить від грецького слова ’’патер’’ – отець, застосованого до подвижників, зокрема аскетів-відлюдників, що своєю поведінкою виражали суперечливість між ідеалами християнства й узвичаєним побутом пізньоантичного суспільства. Ченець-відлюдник ставав популярним народним героєм. Головною темою оповідань, що входили до такої книги, були подвиги уславлених аскетів, а характерною особливістю – умовно кажучи, деяка новелістичність. І все ж ці оповідання є типовим легендами. Домінантою жанру легенди є настанова на прищеплення догматичних чи моральних істин християнства за допомогою естетичного впливу. Основою сюжету є чудо. Воно є головним об’єктом розповіді і виконує роль головного
засобу психічного впливу на читача та збудника його емоцій **. Отже
* Грушевський М. Історія української літератури, т.3, ст.113-114
* Літературознавчий словник-довідник, К.,1997.
основним мікрожанром „Патерика” є новела-легенда – коротке оповідання з нескладним сюжетом, - яка ілюструє норми християнської поведінки, абсолютизовані чернечою свідомістю. „Києво-Печерський патерик” як цільний твір і система легендарних новел постав на початку ХІІІ ст. Патерик був складений ченцями Києво-Печерського монастиря за доби його найбільшого розквіту, напередодні зруйнування Києва та України татарською ордою. Першим кроком до появи патерика було написання Нестором агіографії „ Житиє преподобнаго отца нашого Феодосия, игумена Печерськаго” на початку ХІІст або, що значно менш імовірне, в 80-х роках ХІ ст. Історико-літературне значення житія Феодосія Печерського в східнослов’янському письменстві багато в чому аналогічне ролі житія Антонія Великого в історії всієї європейської агіографії. Твір з’явився в річищі літературної традиції, важливим складником якої виступають патерики. Риси патерикового жанру помітно позначилися на його проблематиці, поетиці і особливо композиції. Це дозволяє розглядати житіє Феодосія Печерського як один з центральних етапів розвитку давньоруської книжної культури, і формування провідного агіографічного твору – Київського Патерика. Житіє долає жанрові межі й безпосередні функції цього виду агіографічної творчості, набуває ознак патерика і стає першим у східнослов’янській літературі твором, цілком присвяченим пропаганді вітчизняного духовного досвіду, осередком якого зображено Печерський монастир. У складі патерика знаходимо твори трьох різних авторів: єпископа Симона, ченця Полікарпа і Нестора Літописця. Симон був пострижинцем Печерського монастиря, згодом став ігуменом монастиря Народження Пресвятої Богородиці, а потім з 1214р до 1226р був єпископом Володимирським і Суздальським.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Літературно-філософські особливості Києво-Печерського Патерика

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок