Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Пантелеймон Куліш (1819—1897)

Пантелеймон Куліш (1819—1897)

Назва:
Пантелеймон Куліш (1819—1897)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,41 KB
Завантажень:
200
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат на тему:
Пантелеймон Куліш (1819—1897)


Серед діячів української культури ХІХ століття Пантелеймону Олександровичу Кулішеві належить одне з найпочесніших місць. Багатогранне обдарування його виявилось у різноманітній діяльності: письменницькій, науковій, публіцистичній, педагогічній, видавничій. Саме завдяки Кулішу в українській літературі з’явля-ється соціально-історичний роман.
Народився П. Куліш 7 серпня 1819 року в козацькому містечку Воронежі Глухівського повіту Чернігівської губернії (тепер — Шосткинський район Сумської області). Батько майбутнього пись-менника походив з козацької старшини, мав хутір і сам хліборобив. Він втратив права дворянства, і побут родини Куліша мало чим різнився від селянського. Мати була дочкою сотника. Сестра Леся навчила Пантелеймона грамоти. У чотирнадцять років потрапив юнак до Новгород-Сіверської гімназії, та не закінчив її. Якийсь час навчав дітей у заможних родинах, а 1839 року вступив до Київського університету, де познайомився з професором М. Максимовичем. В «Киевлянине» М. Максимович надрукував його етнографічні нариси під назвою «Малороссийские рассказы». Закінчити університет Куліш не зміг, оскільки не мав документального свідчення про дворянське походження, хоча батько був із козацько-старшинського роду, нащадки якого мали право на навчання в університеті. Кілька років юнак був вільним слухачем на словесному, а згодом на правничому факультеті. Ці роки виявились визначальними у подальшій долі Куліша. На початку 40-х років він учителює в Луцьку, Рівному, Києві, багато подорожує по Україні, робить фольклорно-етнографічні записи. Особливо захоплювався Куліш народними думами. Під їх впливом створено поему «Україна» та історичний роман «Михайло Чарнышенко». У 1844 році письменник написав оповідання-ідилію «Орися». Тоді ж починає роботу над романом «Чорна рада», перші розділи якого були надруковані 1845 року в журналі «Современник». Цю публікацію високо оцінив П. Плетньов, ректор Петербурзького університету, який допоміг молодому письменникові переїхати до Петербурга й влаштував його вчителем гімназії, а також викладачем російської мови для студентів-іноземців. 1847 року за його рекомендацією Академія наук посилає Куліша за кордон для вивчення слов’янських мов і літератури, культури, народної творчості. Та того ж року у Варшаві П. Куліша заарештовують за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві. Він очо-лював ліберальне крило таємної організації, закликав до культурництва, просвітительства, тоді як Шевченко проголошував ідею селянської революції. Та між цими велетнями української культури з 1843—1844 років зав’язалась дружба, яка тривала до кінця життя Кобзаря. П. Куліш надзвичайно високо цінував Шевченка, пропагував його твори, сприяв виданню їх за кордоном, допомагав публікувати в роки валуєвської реакції. Проте він не сприймав закликів Кобзаря до збройної боротьби, не поділяв його поглядів щодо історичного минулого України, козаччини, ролі народних мас і козацької старшини у визвольній боротьбі. За участь у таємному товаристві Куліша заслано у Вологду, яку згодом замінили на Тулу. Там він служив дрібним чиновником у канцелярії губернатора, продовжував літературну та наукову працю. 1850 року Пантелеймона Куліша було звільнено під нагляд поліції із забороною друкуватися.
Роки після заслання позначені напруженою працею Куліша як письменника, фольклориста, літературознавця. У 50—60-х роках виходить збірка «Записки о Южной Руси», до якої увійшли фольклористичні, етнографічні та історичні матеріали, твори самого Куліша; в збірці вперше була опублікована поема Шевченка «Наймичка», і хоча прізвище автора не було зазначене, це досить сміливий вчинок, якщо взяти до уваги, що друкуватися Кобзареві було заборонено.
П. О. Куліш є автором двох підручників для школярів: у 1857 ро-ці вийшла з друку читанка під назвою «Граматика» та український буквар. Вони були написані придуманим Пантелеймоном Олександровичем правописом «кулешівкою». Запроваджений тоді перший український фонетичний правопис в основі своїй зберігся й донині.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Пантелеймон Куліш (1819—1897)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок