Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Брошура «Зіоуо па біоуо сіо гесіаМога «ЗІоуа» (1861) в контексті часу та життєвотворчої долі Юрія Федьковича

Брошура «Зіоуо па біоуо сіо гесіаМога «ЗІоуа» (1861) в контексті часу та життєвотворчої долі Юрія Федьковича

Назва:
Брошура «Зіоуо па біоуо сіо гесіаМога «ЗІоуа» (1861) в контексті часу та життєвотворчої долі Юрія Федьковича
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
11,38 KB
Завантажень:
134
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 821.161.21ФЕД:655.3.066.11(477.85)«1861»
Л.М.Ковалець
Брошура «Зіоуо па біоуо сіо гесіаМога «ЗІоуа» (1861) в контексті часу та життєвотворчої долі Юрія Федьковича
У статті мовиться про початок національнокультурного відродоісє н ня н а Буковині вихід у 1861 році в Чернівцях полемічної брошури «81оуо па зіоуо сіо Кесіасіога «81оуа» і про безпосередню причетність до цієї подіїЮ. Федьковича. Остання трактується як значне досягнення передовсім окремих індивідуальностей, яскрава форма їхньої громадянської позиції.
Ключові слова: «81оуо па зіоуо йо Кейакіога «Ь'іоуа», Ю.Федькович, А.Кобилянський, КГорбаль, національнокультурне відродження, поезія
Початок національнокультурного відродження на Буковині та органічно пов'язане з ним видання полемічної брошури «йіоуо па віоуо сіо Кесіакіога «ЗІоуа» обговорювали чимало науковців (Н.Бабич, О.Добржанський, А.Коржупова, О.Маковей, Ф.Погребенник, О.Попович, І.Франко, М.Юрійчук). Що ж до Ю. Федьковича, то він закономірно фігурував у кожному з дискурсів, однак переважно як репрезентант нової для Буковини соціальної групи, а не як самобутня творча і людська індивідуальність на особливому відтинкові своєї власної історії (принцип індивідуальності утверджується в літературі якраз у XIX ст.: тоді «письменник вперше знаходить можливість самореалізації у всьому параметрі своїх характеристик соціальних, національних, індивідуальних» [11, с. 133]). Отож спробуємо потрактувати означену подію головно у персональному, більше Федьковичевому аспекті.
Письменник, як відомо, узявся освоювати українське літературне поле в 1859 р., створивши, але не оприлюднивши тоді поезію «Нічліг»; публікація ж ряду творів мовою Гете, контактування з такими діячами німецької культури, якР.Роткель, Е.Р.Нойбауер, Л.А.СімігіновичШтауфе, засвідчили, що Федькович, офіцер австрійської армії, став учасником німець комов ного культурного процесу Іншими словами, від природи вразливий, психологічно складний, молодий автор мусив опинитися перед вибором, спробував визначити свій мовнопоетичний, національнокульїурницький пріоритет і, вочевидь, звідав при цьому немалі труднощі. І.Франко майже через півстоліття назве подібну ситуацію «глибоким психологічним проблємом, якогокорінє сягає малодосліджених доси тайників зв'язку людської психіки з тими нібито конвенціональними, а проте так дивно органічними системами звуків, що називаємо рідною мовою. /.../Якась таємна сила в людській природі каже: «Pardon, ти не маєш вибору; в якій мові вродився і виховався, то і без окалічення своєї душі не можеш покинути...» [14, с.233].
Якби Федьковича спіткала тоді зустріч тільки зі згаданими діячами, «проблем» щонайменше для даної пори розв'язався б, гадаємо, на користь лише «Німеччини». А.Кобилянський, за ним К.Горбаль та Л .Лукашевич, склавши свій гурток прийшлої на Буковину молодої галицької інтелігенції, підтримали його, федьковичівську, власну русинську ініціативу і розмовами, лектурою, хай фрагментарним віртуальним відкриттям Галичини та всієї РусіУкраїни фактично розбурхали питомі патріотичні пристрасті в служивого австрійської армії. (Ми недарма акцентуємо на живій найактивнішій співучасті в даній акції обох сторін, позаяк твердження О.Колесси, що це, мовляв, їм, ЛКобилянському та його друзям, «треба подяковати за се, що Федькович став писати руською мовою» [4, с.72], чи не позбавлений патетики вислів С.СмальСтоцькош, що «таланти такі, як у Осипа Федьковича, пробивают собі самостійно дорогу» [12, с.4], репрезентували коли не полярні, то принаймні різні точки зору на становлення особливої індивідуальності українського поета.
Що ж до патріотизму (учений відніс його до тих архаїчних соціальних почуттів, які в процесі історичного розвитку переробляються, видозмінюються [див.: б, с. 116]), то у Федьковича, одного з найбільших для свою часу українських патріотів, він і тепер, і загалом упродовж життя теж був позбавлений сталості: містечковий, буковинськогуцульський спочатку, надто в час австрійської служби поета і під враженням загального консервативного роялізму русинів у ставленні до австрійської влади його патріотизм здобув, сказати б, ще й інший компонент державницький, австрійський, котрий у реальності (не у творчості) виявляв себе ситуативно (чи ситуативнолояльно стосовно цісаря, як уточнив В.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Брошура «Зіоуо па біоуо сіо гесіаМога «ЗІоуа» (1861) в контексті часу та життєвотворчої долі Юрія Федьковича

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок