Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Книжна лексика в ліриці Є.Маланюка

Книжна лексика в ліриці Є.Маланюка

Назва:
Книжна лексика в ліриці Є.Маланюка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
5,27 KB
Завантажень:
89
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Книжна лексика в ліриці Є.Маланюка


Поезія Є. Маланюка, видатного майстра слова, який працював на еміграції, ще недостатньо вивчена з мовозначного погляду: праці вчених [1,2, 7, 8] в основному стосувалися літературознавчих аспектів аналізу. Серед лінгвістичних розвідок варто назвати статтю Л.В.Бублейник [3, 343-349], працю С.Я.Єрмоленко “Біль слова Євгена Маланюка”, присвячену Євгену Маланюку [ 4 ] та ін.
У статті робиться спроба з’ясувати естетичні функції тих прошарків книжної лексики в ліриці поета, які належать за своїм походженням до запозичених.
Запозичення, вжиті Є.Маланюком, свідчать про його широку освіченість, знання культур і літератур інших народів. Завдяки цьому його поезія піднялася до світового рівня, збагативши і світову літературу, і літературу рідного народу, любов до якого стала сенсом його життя. Про патріотичне чуття Є.Маланюка гарно сказав Т.Салига: «Є.Маланюкові, хоч і довелося перетерпіти сорок вісім літ вимушеної еміграції, все ж випала не найгірша доля, а головне –– він не був переслідуваний творчими кон’юнктурами. Змушений жити поза Україною, він усе життя присвятив служінню рідному народу» [8, 3].
За своїми джерелами це лексика, запозичена з грецької мови (термидор, пігмеї, артеміда, ямб, дифірамб, епопея); з латинської (термін, арена, конкурент, хорал); з французької (грим, рампа, партер). Зустрічаються також запозичення з фінської (руна, волинка) та з німецької мови (піетет, петит, валькірія).
Є.Маланюк, як правило, робить таку лексику складовою частиною метафор. Рідше ці слова вживаються в прямому значенні, як, наприклад, гетера “легковажна жінка” [10, т. ІІ]:
Під зойк скрипок, під тоскний
гомін танго,
Під дзвін чарок і реготи гетер
Ви сяйвом крил, кохання чорний янгол, –
Опечете.
Треба зауважити, що значне художнє навантаження у Є.Маланюка несе на собі термінологія, що відображає сферу музики, літератури, загалом культури. Це такі слова, як хорал, ямб, епопея, дифірамб та багато інших.
Вся ця лексика переживає в тексті семантичні ускладнення. Так, слово хорал “церковний багатоголосовий хоровий спів; хвалебна духовна пісня” [СУМ, т. ХІ ] утворює метафору, в якій не стільки реалізується подібність звучання, скільки виникають вторинні емоційно-експресивні нашарування, пов’язані з піднесеністю, урочистістю, святковістю настрою:
І враз все зайве позникало –
Обслуга, авто, літники,
І гори гримнули хоралом,
І був короткий стиск руки,
І серце чимось захлинулось,
І вмерло, й полетіло в синь.
Літературознавчий термін епопея “монументальний твір епічного характеру, повідомлюючий про значні історичні події” [СУМ, т.ІІ] у метафоричному контексті теж ускладнюється. Метонімічно розширюючи межі його значення, спираючись на семи “важливість”, “вага”, автор застосовує слово для змалювання величавих та трагічних подій історії рідного народу: Бог не пожалував віка!
Вже сім століть ця епопея.
По кам’янистих ташниках
Та по рибальських балаклеях
Рвучкий мутиться Кагарлик
І сонно котиться Синюха, –
Та той же зойк, та той же
крик...
Слово ямб “в старогрецькій поезії – поетичний твір, за характером близький до сатири [9] – включається в розгорнуту метафору. Винесене в ударну позицію рими, воно утворює єдине ціле з іншим культурологічним терміном дифірамб і виражає один із домінантних мотивів лірики Є. Маланюка – волелюбний заклик до змагань, пафос непримиренності. Образ ускладнюється парадоксальними змістами: дифірамб, виголошений потужною зброєю, втілює нехарактериний для слова зміст погрози, виклику і тому звучить насмішкувато, іронічно:
І коли доба метальним словом
Збудить в серці переможний ямб,
Присуд Божий в даль Твою громово
Ознаймить гарматний дифіра
До рідковживаних у загальному мовленні слів належить фуга “одна з основних фізичних форм багатоголосного співу” [СІС]. Воно якнайкраще пасує у Є.Маланюка до образу космосу, символізуючи вічність буття:
Крізь чорних днів крижану хугу,
Крізь свист степів, крізь порох трун –
Виконуєш космічну фугу
На струнах зореметних рун.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Книжна лексика в ліриці Є.Маланюка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок