Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Cковорода Григорій Савич

Cковорода Григорій Савич

Назва:
Cковорода Григорій Савич
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,84 KB
Завантажень:
356
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
Реферат
на тему
Cковорода Григорій Савич


ГРИГОРІЙ СКОВОРОДА
(1722—1794)
Григорій Савич Сковорода народився 3 грудня 1722 р. в селі Чорнухах на Полтавщині в сім'ї малоземельного козака.
У 1738 р. він вступив до Києво-Могилянської академії. З 1742 по 1744 pp. жив у Петербурзі, був співаком придворної капели, прославився чудовим басом, майстерною грою на скрипці, флей-ті, бандурі, цимбалах і сопілці та композиторським талантом, створював музику на власні вірші. Навчання продовжив в Київ-ській академії.
У 1750 р. у складі російської місії Сковорода виїжджав за кор-дон і три роки мандрував Угорщиною, Словаччиною, Польщею, відвідав Братиславу, Відень, Будапешт; бував в університетах, слухав лекції знаменитих професорів, працював у бібліотеках, студіював філософські праці й, володіючи багатьма мовами, дис-кутував із ученими різних країн.
Повернувся в Україну у 1753р., викладав поетику в Переяс-лавському колегіумі. Написав для слухачів курс поетики «Роз-думи про поезію і порадник до майстерності оної».
Протягом 1754—1759 pp. жив у селі Коврай на Переяслав-щині, працюючи домашнім учителем у поміщика Степана Томари. Написав значну частину віршів збірки «Сад божественних пі-сень». Працював викладачем (спочатку поетики, а згодом етики) у Харківському колегіумі. Учителюючи в Харкові, латинськими і українськими віршами написав «Байку Езопову» (1760 р.), склав дві вступні лекції-проповіді до курсу етики.
У 1766р. філософ написав трактат «Вхідні двері до християн-ської доброчинності», наступного року філософські твори «Наркіс. Розмова про те: взнай себе» і «Симфонія, названа книга Асхань про пізнання самого себе».
Протягом 1769—1774 pp. Сковорода написав збірку прозо-вих байок «Байки харківські», «Бесіду, названу двоє, про те, що блаженним бути легко», і «Діалог, чи Розмова про стародавній світ», а також твори: «Розмова п'яти подорожніх про справжнє щастя в житті» («Розмова дружня про душевний світ»), «Кіль-це», «Розмова, звана алфавіт, чи буквар світу».
У 1775—1776 pp. були написані твір «Книжечка, названа Si-lenus Alcibiadis, сиріч Ікона Алківіадська («Ізраїльський змій»)та «Книжечка про читання святого письма, названа Дружина Лотова».
Твори «Суперечка архістратига Михайла з сатаною про те: легко бути благим», «Пря Біса з Варсавою» були написані в 1783—1784 рр.
У 1785 р. Сковорода об'єднав тридцять віршів, написаних у різний час, у збірку «Сад божественних пісень».
У 1787р. він написав «Вдячного Еродія» і «Убогого Жайво-ронка», а у 1791р. завершив філософський твір «Діалог. Ім'я йому — Потоп зміїний».
Поет і мандрівний філософ помер 9 листопада 1794 р. у селі Іванівці на Харківщині (нині Сковородинівка Золочівського ра-йону). Цікавою є епітафія (надгробний напис на могильній плиті): «Світ ловив мене, та не впіймав».
Щоб зрозуміти суть епітафії, слід детально познайомитися з життєвим шляхом поета, його філософськими поглядами. По-стать Сковороди завжди була овіяна таємницями, домислами, ви-гадками й викликала інтерес. Та це й не дивно, бо Григорій Ско-ворода ще за життя став легендою. З цього приводу Микола Костомаров писав: «Мало можна вказати таких народних поста-тей, якою був Сковорода і який би так пам'ятав і поважав народ. На всьому обширі від Острбгозька до Києва, у багатьох будинках висять його портрети. Його мандрівне життя є предметом опові-дань і легенд...».
У дитинстві малий Гриць дуже любив сидіти під вербою, спо-стерігати за навколишнім світом і грати на сопілці, подарованій старим кобзарем. У дяка-скрипаля Гриць був на привілейованому становищі, бо хлопець вражав своєю допитливістю, до того ж у нього виявився незвичайної краси голос. Дяк навчив Гриця нот-ної грамоти і поставив першим співаком у церковному хорі, давав читати книжки, підготував до вступу в академію. Здійснилася дав-ня мрія хлопця — навчатися у Києво-Могилянській академії. Григорій став одним з найретельнішйх, особливо наполегливих і тямущих студентів. Пізніше він був таким же старанним, чесним і неординарним учителем: писав байки, викладав стародавні мови, глибоко цікавився математикою, географією, економікою; навчав тих етичних норм, яких завжди дотримувався сам.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Cковорода Григорій Савич

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок