Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Вихідна ситуація функціонування літературної критики в Галичині міжвоєнного періоду

Вихідна ситуація функціонування літературної критики в Галичині міжвоєнного періоду

Назва:
Вихідна ситуація функціонування літературної критики в Галичині міжвоєнного періоду
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,89 KB
Завантажень:
17
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
Вихідна ситуація функціонування літературної критики

в Галичині міжвоєнного періоду.

Період, обраний для дослідження стану й особливостей функціонування української літературної критики, має геополітичні, ідейно-естетичні та соціально-психологічні виміри. За Ризькою угодою, укладеною 18 березня 1921 року між Росією, Польщею та Україною, західноукраїнські землі (Галичина і частина Волині — понад 162 тис. кв. кілометрів території, більше 11 мільйонів населення) увійшли до складу Другої Речі посполитої Польщі. Апеляції антикомуністичних сил України з середовища на той час формально об’єднаних УНР і ЗУНР до світової громадськості, зокрема до країн Антанти, до уваги не бралися. Сент-Жерменська ухвала представників західноєвропейських держав у 1923 році надала Ризькій угоді правового статусу міжнародного характеру. Ще раніше, у грудні 1922 року, т. зв. Українська Радянська Соціалістична Республіка увійшла до складу СРСР. Новий поділ етнічних українських земель між чотирма державами став фактом: 11 листопада 1918 року Буковину окупувала Румунія, 10 вересня 1919 року Закарпаття дісталося Чехословаччині.

При всій плинності історичного процесу і взаємопов’язаності українських земель під час національно-визвольних змагань 1917-1920 років саме 1922 рік став тією віхою, що знаменувала не стільки остаточне закінчення війни і встановлення відносного миру, скільки втрату надії багатьох українців-самостійників на можливе визнання світом їх історичної рації. Встановлення кордонів між УРСР, Другою Річчю посполитою Польщі, Чехословаччиною, Румунією і Росією було тим геополітичним чинником, який викликав далекосяжні наслідки у духовному житті українців. Передусім з’явилася численна політична еміґрація. Мільйони українців, автохтонних жителів на рідних землях, не виїжджаючи з них, стали громадянами чужих держав, «нацменшинами» з різними можливостями задоволення своїх духовно-релігійних, культурно-освітніх, естетичних потреб. Такі великі центри української культури, як Львів, Чернівці, Станіславів, у яких уже за умов Австро-Угорської конституційної монархії склалася значна інфраструктура культурно-освітнього життя («Просвіта», «Рідна школа», часописи, кафедри української мови і літератури в університетах і гімназіях, спортивні і кооперативні організації тощо), опинилися поза межами і впливом української держави. На гребені національного відродження, за умов прискореного формування політичної свідомості на основі соборницької ідеї українці потрапили під юрисдикцію чужинецьких правових систем. Потрібно було усе починати з початку.

Серед українських громад у Польщі, Румунії, Чехословаччині жили і продовжували творити відомі вже культурно-освітні діячі, в тім числі письменники, видавці, журналісти. Тепер вони у пошуках хто політичного захисту, хто праці та житла змушені були влаштовуватись, крім воєводських міст, у провінції, в містечках і селах. Крем’янець, Золочів, Коломия, Снятин, Самбір, Дрогобич, Тернопіль, Мукачів, Хуст, Перемишль, Каліш, Тарнув (крім Львова, Чернівців, Станіслава, Кракова, Праги) прийняли еміґрантів з Великої України та інтеліґентів-західняків, яким не знайшлося місця у центральних культурно-освітніх і державних установах переможців — фактично окупантів. Так, відомий письменник, досвідчений редактор Осип Маковей вчителював у Заліщиках; популярний белетрист і комісар у Самборі за часів ЗУНР Андрій Чайківський бідував у Коломиї; європейської слави новеліст Василь Стефаник господарював у рідному селі; даремно домагався професорського місця у Кракові і Львові літературознавець Кирило Студинський, постійно шукали праці колишні «молодомузівці», активні учасники національно-визвольних змагань Василь Пачовський, Петро Карманський, Осип Назарук, Остап Луцький... У селах знайшли притулок Дарія Віконська, Іванна Блажкевич, Юрій Горліс-Горський...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: Вихідна ситуація функціонування літературної критики в Галичині міжвоєнного періоду

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок