Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Є. Маланюк - поет європейського інтелектуалізму

Є. Маланюк - поет європейського інтелектуалізму

Назва:
Є. Маланюк - поет європейського інтелектуалізму
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
15,51 KB
Завантажень:
114
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Євген Маланюк — одна з найяскравіших постатей вітчизняної літератури XX ст., на жаль, дуже мало знана в Україні. Це зумовлене тривалим зависанням «залізного заслону», крізь який за умов політичного протистояння ледь проникала духовна енергія української еміграції. Відомий у її колах як поет і есеїст, Є. Маланюк свою творчість присвячував Батьківщині, і повернення його розпочалося лише за два десятиліття по його смерті (16 лютого 1968 р. у Нью-Йорку).

Духовно поет ніколи не залишав рідної землі, не зраджував її під тиском соціальних чинників, уник фізичного й морального знищення, яке стало долею більшості українських митців. З вихідця українського степового Півдня, значною мірою зрусифікованого, несподівано сформувався поет з дуже виразною, глибокою та несхитною українською національною свідомістю, якою наскрізь пройнята його поезія; літературна критика, есеїстика й публіцистика. Сам поет прихід у літературу представників політичної еміграції вважав наслідком трагічної поразки в боротьбі за українську державність протягом 1917—1920-x pp.: «Всі вони пішли в літературу тільки тому, що серед безвихідності то був, може, єдиний вихід для ведення перерваної війни вже не військовою зброєю, лише зброєю мистецтва й культури, а зброєю поезії— в першу чергу... А надмір енергії владно кликав до національної творчості в сфері хоч би лише духовної, нематеріальної чи майбутньої, України».

Ріс Євген Маланюк у домі, де панував, з одного боку, дух старовинного козацько-чумацького побуту та свідомого, як писав поет, «україноцентризму» («дідова хата»), а з іншого — дух знов-таки національно свідомого українського сільського інтелігента, «не спокушеного ані далеким Петербургом, ані близькою Одесою» («батькова хата»). Завдяки домашній бібліотеці батька, який був народним учителем, повіреним у містечковому суді, режисером місцевого самодіяльного театру, співав на свята в церковному хорі, писав статті в різні часописи, зокрема в повітову єлисаветградську газету «Голос Юга», Євген змалку ознайомився з багатьма історичними працями, львівськими виданнями, у тому числі комплектом найпопулярнішого свого часу українського журналу «Зоря», з Шевченковим «Кобзарем», творами І. Карпенка-Kapoгo, М. Коцюбинського та багатьох інших українських письменників. Екзальтованій матері, доньці поміщика, яка була носієм уже іншої традиції («якихось степових... дворянських гнізд з... сентиментальними романами й романсами... слідами спогадів про... декабристів і байронічних лермонтівських поручників»), завдячував чутливим серцем й поетичною натурою. Єлисаветградське ж училище ввело юного Євгена передусім у світ російської культури та літератури модного тоді символізму.

Найбільше ж для гартування мужнього й стійкого характеру та твердих національних переконань Євгена Маланюка дала його служба в українській армії, безпосередня участь у боротьбі за незалежну українську державу, особистий приклад героїчних і самовідданих Євгена Мішковського та Василя Тютюнника. Євген Маланюк не мав класичної гімназійної освіти: закінчив технічний заклад — реальне училище, і тому мусив продовжувати саме в цьому напрямку, тому вступив до політехнічного інституту в Петрограді, потім до Господарської академії в Подебрадах. Пізніше технічна освіта Маланюка формально зробила неможливим викладання курсу літератури в університетах Чехословаччини, Польщі, США та Канади, хоча за обсягом знань і глибиною розуміння літературного розвитку Маланюк, безперечно, був до цього готовий, про що свідчить його «Книга спостережень».

У 1930-х pp., коли з'явилися переклади поетичних творів польською мовою, Є. Маланюк став найпопулярнішим і найшанованішим сучасним українським поетом у Польщі. Після Другої світової війни Ю. Лободовський, теж політичний емігрант, регулярно друкував поетичні переклади творів Маланюка, якого вважав найбільшим поетом української еміграції, на сторінках найповажнішого літературного журналу польської еміграції «Kultura», що виходив у Парижі за редакцією Єжи Гедройця. У 1947—1973 pp. надруковано 23 вірші Маланюка (найбільше з-поміж українських поетів). Перебуваючи в Чехословаччині, Є. Маланюк познайомився з декількома чеськими письменниками. Найважливішим для митця було знайомство в Празі 1930 р. з видатним поетом, визнаним лідером чеської модерни Йозефом Сватоплуком Махаром, з яким він листувався, твори якого перекладав і переспівував, якому присвячував власні поезії, на мотиви поезій якого віршував.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Є. Маланюк - поет європейського інтелектуалізму

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок