Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Улас Олесійович Самчук

Улас Олесійович Самчук

Назва:
Улас Олесійович Самчук
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,72 KB
Завантажень:
91
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Тема: Біографія Уласа Олексійовича Самчука.

Мета: Познайомити старшокласників з життєвим і творчим шляхом Уласа Самчука. Закріпити вивчене про поняття "літературна діаспора". По­глибити вивчене про набутки літератури українського зарубіжжя. За­цікавити одинадцятикласників творчістю Самчука-романіста, прищепи­ти любов до художньої літератури.

Хід уроку

І. Актуалізація і корекція опорних знань

Розкажіть про три хвилі українських емігрантів за кордон та зробіть короткий огляд літератури української діаспори.

Додаткове запитання: Якими українськими відповідниками переклада­ється грецьке слово "діаспора"?

Розкрийте трагедію селян-емігрантів першої хвилі через раніше вивчену вами новелу В.Стефаника "Камінний хрест".

Додаткове запитання: Чому перша хвиля української еміграції майже не залишила літературних слідів?

II. Виклад нового матеріалу

За епіграф можемо взяти мистецьке кредо Уласа Самчука: "Я ставив і зараз ставлю собі досить, як на письменника, виразне завдання: хочу бути літописцем українського простору в добі, яку сам бачу, чую, переживаю".

Народився Улас Олексійович Самчук 20 лютого 1905 року в селі Дермань (теперішня Рівненська область) на Волині. Сім'я батьків була багатодітною. Від першої дружини в Олексія Самчука народилося двоє дітей, від другої -п'ятеро, і уже немолодого селянина тривожило, що землі мало, розхапають діти її по кус­нику І самі будуть весь вік бідувати. А тому тяжко працював, економив, їздив у світи в пошуках хорошої землі і намагався прикупити ґрунту. Уже в 1907 році колишній бідняк володів п'ятьма десятинами, а в 1913, переїхавши з сім'єю в Тилявку, господарював на чотирнадцяти десятинах.

Мати Уласа, друга дружина Олексія Самчука, була дуже доброю жінкою. І хоча сама вона знала тільки три літери ("А - як кроківка, Ж - як жук, О - як калачик"), та прагнула, щоб всі її діти вчилися. Правда, тягнувся до науки тільки Упас, а всі інші "воліли зістатися дома і бути далі хліборобами". Серед близьких родичів най­здібнішим був ще двоюрідний Уласів брат Григорій, син дядька Ялисея, який закін­чив історико-філологічний факультет Варшавського університету, став доцентом Львівського, але у 1940 році потрапив у радянську в'язницю і пропав безвісти.

У повісті-есе "На білому коні" письменник, як і в романі-трилогії "Волинь", виведе їх усіх - своїх рідних, близьких, знайомих, - покаже силу нації через яскра­вість особистостей однієї генеалогічної гілки.

1917 року Улас закінчив народну школу в Тилявці і перейшов до двокласної "вищої" школи при семінарії в Дермані. Хлопчина мріяв про педагогічну освіту, але в 1920 році поляки, в чиїх руках була тоді Волинь, закрили всі вищепочаткові школи. Не втрачаючи надії, юнак витримав іспит до 5 класу гімназії в Крем'янці, яку йому теж не дали закінчити, оскільки заклад був приватний і учні, які тут вчилися, не звільнялися від військової служби. На службі в польському війську Самчук довго не пробув, дезертирував, нелегально перейшов кордон і опинився в Німеччині. Тут він вступив до Бреславського університету і вчився в ньому до переїзду в Чехо-Словаччину. В Празі здійснилася заповітна мрія: Самчук закін­чив Український вільний університет і здобув вищу освіту.

Перша публікація появилася, коли він був ще дев'ятнадцятилітнім: у 1926 році варшавський журнал "Наша бесіда" надрукував оповідання "На старих стежках". Пізніше молодий прозаїк посилав свої твори до Львова, де виходили журнали "Дзвін" та "Літературно-науковий вісник", до Берліна, де мав досить пристойний авторитет український альманах "Розбудова нації", до Чернівців, де видавали "Самостійну думку".

Особливо тісно співробітничав У.Самчук з "Літературно-науковим вісником". Якщо Євген Маланюк засипав це видання своїми поезіями і публіцистикою, то Улас був лідером серед авторів епічних творів і публікувався вельми часто.

Коли було проголошено Гуцульську республіку, Самчук опинився в епіцентрі подій. Бачив криваву розправу хортистів над свідомою українською молоддю, разом з Олегом Ольжичем потрапив до в'язниці. На основі пережитого було написано роман "Гори говорять".

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Улас Олесійович Самчук

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок