Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Життя і творчість Степана Васильченка

Життя і творчість Степана Васильченка

Назва:
Життя і творчість Степана Васильченка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,20 KB
Завантажень:
50
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Дата Подія

8 січня 1879 Народився Степан Васильченко(Степан Васильович Панасенко) в місті Ічні на Чернігівщині в бідній селянській родині. Змалку батракував. Але велика родина жила дружно, тут панував культ пісні, читали книги.

1886 Вступає до Ічнянської п`ятирічної школи. Стає кращим учнем, здобуває право залишитися при школі на два роки стипендіатом для підготовки у вчительську семінарію. Займається самоосвітою.

1895 Вступає до Коростишівської вчительської семінарії, де вчиться протягом трьох років. Продовжує займатися самоосвітою, проймається волелюбними ідеями, пише перші літературні твори.

1898 Іде вчителювати в с. Потоки на Канівщині. Виявляє педагогічний талант і любов до дітей. Відкриває вечірні класи для дорослих. Бореться за навчання рідною мовою. Через це попадає до числа „неблагонадійних”

1900 Пише поему про долю селян переселенців „Розбита бандура”. Веде Щоденник.

1902-1903 Переводять до Богуславської школи на Київщині, але через незгоди з місцевим начальством не працює й року. Бере участь у підпільному гуртку, виявляє пропагандистські здібності: цікавиться фольклором, захоплюється творчістю Шевченка та Марка Вовчка, світовою класикою.

1904 Вступає до Глухівського вчительського інституту. Включається в політичну боротьбу напередодні першої російської революції, організовує страйк.

1905 Вітає революцію. Провчившись в інституті півтора року, залишає навчання, тому що цей заклад не задовольняє його, не сприяє літературній праці. Працює в школі на Полтавщині, потім переїжджає на Донбас, „до живого й шумного шахтарського життя” .

1906 Безпідставно був арештований з двома іншими вчителями. Півтора року проводить в Бахмутській тюрмі.

1907 Пише новели „Спасенник та „Пацанок” на основі тюремних вражень.

1908 Виходить на волю. Хворий та тиф і виснажений письменник повертається до старенької матері. Вчителювати було категорично заборонено, і він цілком віддається літературі, а на прожиття заробляє приватними уроками.

1910 Працює журналістом у Києві (в ліберально-буржуазній газеті „Рада”). Пише оповідання „Роман”, „Циганка”, „На чужині”

1911 Вийшла збірка „Ескізи”, куди увійшли оповідання „Мужицька арифметика”, „Роман”, „У панів”.

1912 Новели „Дощ”, „Дома”

1914 Мобілізація на фронт. Перебуває на передових позиціях, командує саперною ротою. Пише п`єсу „Не співайте, півні, не вменшайте ночі”, оповідання „Отруйна квітка”, „На золотому лоні”, „Під святий гомін”, „Русин”, „Чорні маки”, „Окопний щоденник”, де показує жахи імперіалістичної бойні. Ці твори входять до збірки „Оповідання”

1917 Хворого Васильченка відправляють у Святошинський санаторій, потім демобілізують.

1920(1922)* Подорожує за хоровою капелою „Думка”, по Лівобережній Україні, спостерігає за життям.

1921 Повертається до педагогічної діяльності, працює і Києві завідуючим дитячим будинком.

1921-1928 (1922-1926)* Учитель Української мови і літератури Київської школи №61 імені І.Франка. Керує Драмгуртком, очолює шкільну літературну студію. Водночас займається літературною діяльністю.

1923 Написана новела „Мати”(пізніше дає твору назву „Чайка”).

1924 Створені повість „Талант”, оповідання „З самого початку”, „Записки вчителя”.

1925-1928 Оповідання „Авіаційний гурток”, „Червоний вечір”, „Олов`яний перстень”, новелу „Лісова новела”, „Літературно-критичні записи”.

1929 Вийшла з друку повість „в бур`янах”,.

1.03.1929 У києві широко відзначено п`ятидисятиліття новеліста. Але загострюється хвороба, письменник змушений покинути роботу

11 серп.1932 Степан Васильченко помирає. Похований в Києві на Байковому кладовищі.

*- за іншими даними

Тематика творчості С.Васильченка

Звичайно, творчій зрілості передували літературно-мистецькі впливи, що їх зазнав молодий Васильченко. Йдеться не про примі­тивні учнівські наслідування і запозичення, а про органічне засво­єння певної естетичної системи, певного художнього методу. Саме такий характер мав вплив на Васильченка народної пісні, творів Шевченка і Гоголя, тобто вплив фольклору, української та російської літератури — вплив, якому сам письменник надавав вирішального значення.

У творчості Васильченка виразно відчувається її співзвучність з народнопісенною поетикою. Ця співзвучність виявилась у мові і стилі, у принципах побудови художніх образів. Уся його творчість наскрізь перейнята мотивами народних казок, пісень, народнопоетичною фантастикою.

Матеріалом Васильченкової творчості була сучасна йому дій­сність; народна пісня «озвучувала» роздуми його героїв, створювала У читача настрій, який відповідав ідеї твору.

Народнопоетичні традиції в творчості Васильченка органічно поєднувалися з традиціями української і російської літератури. Не випадково саме ті письменники, які близько стояли до народнопоетичних джерел (Кольцов, Гоголь, Нечуй-Левицький, Короленко і особливо Шевченко) справили на молодого літератора найсильніше враження.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Життя і творчість Степана Васильченка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок