Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І.Котляревського

Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І.Котляревського

Назва:
Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І.Котляревського
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
7,86 KB
Завантажень:
338
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.7


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня 1769р. у м. Полтаві в сім’ї канцеляриста. Він перший класик нової української літератури періоду її становлення, поет, драматург, перекладач, театральний і громадський діяч. У своїх творах автор змалював цілу галерею яскравих, художньо переконливих персонажів поеми – людей мужніх, витривалих, хоробрих, небайдужих до краси життя і вірних почуттю та обов’язку, тим самим зобразив український народ, націю як реальну історичну силу, за якою майбутнє. Такі п’єси автора як: „Наталка Полтавка” та „Москаль-чарівник” стали творами нової української драматургії з її новим героєм – представником простого народу, який утверджує гуманістичні засади людського життя.

На початку ХIХ століття на Україні шкільний і домашній поміщицький театри доживають свій вік; на заміну їм приходить професійний театр з професійними акторами. В 1804 році перший театр нового типу виник у Києві, а згодом і в Полтаві. Виставлялися переважно комедії російською мовою і про російське „панське життя”. Тому стимулом для написання Котляревським його визначної п’єси „Наталка Полтавка” стало прагнення поповнити репертуар молодого театру, яка б відтворювала дійсне життя українського народу правдиво і барвисто.

Схожi сюжети можна зустрiти у багатьох народних пiснях i у драматургiї, що iснувала до I. Коляревського, - в iнтермедiях та вертепних драмах. Але порiвняно з ними "Наталка Полтавка" зробила великий крок уперед. Розвиток дiї, мова, повноцiннiсть зображуваних образiв та iдейне узагальнення свiдчать про яскраву майстернiсть Котляревського-драматурга.

Основна тема твору – показ життя сільської бідноти в епоху розладу феодально-кріпосницького ладу. Ідейний зміст п’єси – оспівування і утвердження громадянської та особистої моралі, виробленої народом; викриття й засудження аморальної панівної верхівки. Твір дуже багатогранний, він поєднує в собі безліч кумедних, разом з тим і драматичних, трагічних ситуацій. Сам сюжет п'єси, створений на життєвiй ситуацiї, що вiдбиває реальнi взаємини мiж селянами, досить простий: багатий пан возний Тетерваковський, користуючись своїм становищем, хоче одружитися з бідною дівчиною Наталкою, але вона любить Петра, за якого не може піти заміж через його бідність. Але й за возного дівчина йти не хоче, бо він старий для неї і вона його не любить, також боїться, що возний буде її зневажати через бідність.

У творі Тетерваковський - возний – хабарник, який упевнений, що світ побудований на брехні і люди тільки обманюють один одного. Основний закон співжиття для нього – панування сильного над слабким. Не тільки хабарництво, а й казнокрадство для возного – це норма життя. Він виправдовує всіх шахраїв, хабарників і казнокрадів, бо сам теж розбагатів за рахунок „винужденних подарочків”.

Здається, що за таких умов це замкнене коло приречене на страждання його героїв, але розв’язка має щасливе закінчення - Наталка виходить заміж за свого коханого.

Постать головної героїнi - Наталки - зворушує i приваблює своїми чеснотами. Вона змальована як iдеал селянської дiвчини. Наталка увiбрала в себе усi найкращi риси жiнки: скромнiсть, чеснiсть, доброту, сердечнiсть та душевну силу. Разом з тим вона красива, розумна, моторна, дотепна, окрім того шанує матір і всіх старших себе, трудяща і завзята рукодільниця. Працьовитість дiвчини пiдкреслюється тим, що протягом усiєї п'єси вона не сидіть без діла: то шиє, то йде по воду. Наталка не шукає матерiального достатку, навпаки, на її думку в заможного чоловiка бiдна жiнка: "буде гiрше наймички, буде крiпачкою". Треба бути непересiчною особистiстю, щоб наважуватися виступати проти розповсюджених цінностей i захищати свої.

Також Наталка здатна до глибокої критичної оцiнки людей, а власнi вчинки дівчини доводять, що її слова не якась вiдсторонена вiд життя теорiя - Наталка i дiє так, як мислить: помiрковано, але рiшуче. Хоча це зовсiм не заважає їй мати почуття гумору - протягом п'єси вона неодноразово промовляє влучнi та дотепнi слова. Загалом мова Наталки гарна, багата i спiвуча, сповнена мудрими народними прислiв'ями.

Особисто Наталка вільна, але матеріальна незабезпеченість стає причиною її трагічного становища. Прагнучи добитися для доньки щастя й багатства, Терпилиха гнівається на впертість доньки, стає не милосердною і навіть жорстокою. Для неї щастя - в достатках. Вона вважає, що прагнення Наталки одружитися з Петром – результат легковажності і недосвідченості молодої дівчини. Тільки після довгих благань і материних сліз, Наталка вимушена погодитися вийти замiж за Тетерваковського, але це не зрада власних принципiв, вона має вагому причину піти на самопожертву. Та глибоке й вірне почуття до Петра спонукає її за всіх умов залишатися вірною тільки йому.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Душевна краса Наталки Полтавки за однойменною п’єсою І.Котляревського

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок