Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Леся Українка – геніальна донька українського народу

Леся Українка – геніальна донька українського народу

Назва:
Леся Українка – геніальна донька українського народу
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
16,56 KB
Завантажень:
152
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 
I. Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація вивчення теми.

II. Актуалізація опорних знань.

1. Вступне слово вчителя.

Ці слова Лесі Українки:

Так! Я буду крізь сльози сміятись,

Серед лиха співати пісні,

Без надії таки сподіватись,

Буду жити! Геть думи сумні! —

можна вважати девізом всього її життя. Чому?

Домашнім завданням до уроку було самостійно вивчити біографію Лесі Українки, скласти хронологічну таблицю життя і творчості письменниці.

2. Бесіда.

— Що в біографії письменниці вас найбільше вразило і схвилювало? Які твори Лесі Українки вам відомі? Якою постає в них авторка?

3. Підсумки роботи.

III. Вивчення нового матеріалу.

Вчитель. І. Франко оцінив Лесю як «...чи не одинокого мужчи­ну на всю соборну Україну». Що він мав на увазі? (Відповіді учнів). Але ж великий Каменяр відзначав і ніжність, і ліризм, її творів. Так, Леся Українка — філософ, геніальний митець і водночас жінка.

Ніхто не може правдивіше розповісти про неї, ніж родичі, друзі, знайомі... Отож час запросити до слова сучасників поетеси. (Виступи учнів, що виконують ролі сучасників Лесі).

Вчитель. Як людина і як митець Леся була дитям Волині. У Звячелі вона народилась, у Луцьку написала свій перший вірш.

Ольга Косач-Кривинюк. Ми, діти, так органічно зрослися зо всім колодяженсько-поліськоволинським, що уважали себе тоді й потім усе життя не за чернігівців, як батько, не за полтавців, як мати, а за волиняків-поліщуків.

Вчитель. Лесі пощастило з родиною. Мати — відома письменни­ця Олена Пчілка. Батько — юрист, людина прогресивних поглядів. У сім'ї виховувалось шестеро дітей, яких єднала не тільки велика лю­бов, а й дружба, спільні духовні інтереси. А все починалося з дитячих ігор... Дуже часто це було перевтілення в казкових, літературних та історичних персонажів, організація вистав — з музикою, костюмами, декораціями. Ставили навіть оперу «Коза-дереза». (Інсценізація уривку з вистави).

Лисичке ходить з віником, обмітає навкруги, чепурить свою хату. Лисичка.

Я Лисичка, я сестричка,

Не сиджу без діла:

Я гусятка пасла,

Полювать ходила.

А тепер мені в неділю

Треба відпочити,

Свою хатку гарнесенько

Треба прикрасити.

А щоб краща, щоб краща

Була моя хатка,

Піти треба у гайочок

Квіточок нарвати.

Кладе віник і біжить веселенько до лісу по квіти.

Другою стежкою вискакує несамовита Коза, перелякана, об­луплена, озирається на всі боки.

Коза (плаче).

Горе мені, горе!

Що маю робити?!

Як дожене старий дід,

Буде знов лупити.

Куди ж мені, бідній,

Куди заховатись?!

Бо так сором

І людям добрим показатись.

Побачивши лисиччину нору, радіє.

А тепер я нікого не боюсь,

Я в цю нору схоронюсь, схоронюсь.

Ховається в лисиччину нору, товчеться й тупоче.

Тим часом Лисичка прибігає з квітками з лісу і чує, що хтось товчеться у неї в хатці.

Лисичка (хитро питає).

Ой, хто, хто

В лисиччиній хатці?

Ой, хто, хто

Прийшов сюди в гості?

Коза (стукотить ногами, стукотить рогами).

Я Коза-дереза,

Півбока луплена,

За три копи куплена,

Тупу-тупу ногами,

Сколю тебе рогами,

Хвостиком замету,

Ніжками затопчу,

Тут тобі й смерть.

Лисичка.

Ой лишенько, ой горенько!

Бідна моя голівонька!

(Утікає до лісу).

Коза (вискакує з нори, пританцьовує).

Я коза-дереза,

Хитра та лукава,

Я лисицю дурну

Добре налякала.

Остап Лисенко. Леся, наша Леся! Здається, зовсім недавно прибігала вона до нас, вигадувала такі ігри, від яких ходором хо­див увесь дім. Мила сусідка, перша царівна дитячих лірій і наш перший режисер.

Вчитель. Леся змалку була незвичайною дитиною.

Ольга Косач-Кривинюк. У 4 роки вона вже зовсім вправно читала... Найулюбленішими книжками .. були ... міфи стародавніх греків та ще книжка про подорожі різних славних мандрівників... Леся зовсім маленькою, в 6 років, навчилася шити й вишива­ти, а літом з трави робила прехороших зелених «мавок», убираю­чи їх в одежу з листя та пелюсточками квіток.

Вчитель. А ще ця білява дівчинка любила співати й танцюва­ти, була від природи дуже музикальною, швидко освоїла фор­тепіано...

Олена Пчілка. Леся дуже здібна як до науки, так і до мистец­тва. Вона дуже добре грає на фортепіано. І це ж тільки одну зиму бравши уроки музики.

Вчитель. Коли Леся захворіла, то не змогла більше грати. Тоді вона звертається до свого друга у вірші. Леся. (Читає поезію «До мого фортепіано»), Вчитель. Які почуття превалюють у поезії? Доведіть це слова­ми тексту. Які художні засоби поетеса використовує для цього? (Відповіді учнів).

Ольга Косач-Кривинюк. ...Леся була подібна до батька ... вдачею... Вони обоє однаково були лагідні і добрі безмежно, одна­ково обоє бували здатні страшенно скипіти, коли їх дійняти чи­мось особливо для них дошкульним. Обоє були надзвичайно стримані, терплячі та витривалі, з виключною силою волі. Обоє були бездоганно принципові люди...

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4 



Реферат на тему: Леся Українка – геніальна донька українського народу

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок