Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Пантелеймон Куліш - життєвий та творчий шлях

Пантелеймон Куліш - життєвий та творчий шлях

Назва:
Пантелеймон Куліш - життєвий та творчий шлях
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,97 KB
Завантажень:
659
Оцінка:
 
поточна оцінка 3.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 
Пантелеймон Куліш належить до тих діячів, які, будучи багатогранно обдарованими, зробили величезний внесок у розвиток української культури, літератури, мистецтва, мови, науки. Він був прозаїком, поетом, драматургом, перекладачем, з багатьох європейських мов, ученим-літературознавцем та критиком, фольклористом, істориком, етнографом, педагогом, дуже багато зробив як видавець, громадський діяч.

Уся творчість та громадська діяльність П.Куліша – неоднозначна, суперечлива. “Наділений великим талантом, але ще більшою амбіцією., Куліш протягом свого довгого життя переходив найрізноманітніші зміни, топтав найрізноманітніші сліди, виступав у найрізноманітніших ролях і полишив по собі багату літературну спадщину, в якій обік цінного, було багато схибленого, багато суперечностей..” – так відгукнувся про нього І.Франко в “Нарисі історії українсько-руської літератури до 1890 р.”.

Внесок П.Куліша в українську культуру, мову та літературу вагомий і безперечний. Довгий час у роки сталінщини та брежнєвського застою – його ім’я згадувалося дослідниками здебільшого в негативному плані, твори майже не видавалися. У роки відродження української культури П.Куліш, його творчий доробок поціновується об’єктивно і займає належне йому вагоме місце.

Народився Пантелеймон Куліш 1819 р. в містечку Вороніж Глухівського повіту на Чернігівщині. Батько його походив з козацької старшини, належав до дворянства, але, втративши права на нього, займався сільським господарством, мав власний хутір.

Грамоти П.Куліш навився удома, від старшої сестри Лесі. Від неї, а також від неписьменної матері перейняв багато пісень, приказок, прислів’їв. Освіту продовжив у Новгород-Сіверській гімназії директором якої був І.Тимківський – український педагог і письменник. Під його впливом у П.Куляша пробудився інтерес до народної творчості. Особливо велику роль відіграв у цьому збірник українських народних пісень, записаних М.Максимовичем. Тоді ж молодий гімназист почав збирати народні пісні та писати власні твори. Не закінчивши гімназії, П.Куліш зайнявся приватним учителюванням.

У 1837-1839 рр. навчається як вільний слухач у Київському університеті. Але царський міністр народної освіти Уваров, який інспектував цей учбовий заклад, дав вказівку виключити студентів походженням з “податных сословий”, тобто не дворян, які поширюють “неспрокойствие, безнравственность и неуважение к власти”.

Важливою сторінкою в житті П.Куліша є його довголітнє знайомство та дружба з Т.Шевченком. Їх єднала любов до України та її народу, її мови, славного минулого, прагнення служити батьківщині. “Глибинне чуття своєї народності була в обох їх однакою”, - зазначав П.Куліш. – Але було багато чого – й істотного! – що розділяло їх”. Письменник пізніше писав: “...це зійшовся низовий курінник, січовик із городовим козаком-кармазинником. А були справді вони представите лі двох половин козаччини... Один учивсь історії просто від гайдамацьких ватажків, читав її з ураженого серця козацького...; другий до розумувався української бувальщини від такого коліна, що з предку-віку не знало панщини...” І треба сказати, П.Куліш досить точно визначив ті відмінності, що й привели до розходжень ідейного характеру.

П.Куліш був учасником Кирило-Мефодіївського товариства. У 1845 р. переїхав до Петербурга, де викладав словесність у гімназії, а в університеті –російську мову іноземним студентам, самостійно вивчав іноземні мови, оскільки замислив зайнятися перекладацькою діяльністю.

На початку 1847 р. у Варшаві його заарештували за участь у Кирило-Мефодіївському товаристві.

Власноручна приписка царя Миколи І веліла: “Запретить писать и на службу в Вологду”. Замість Вологди П.Куліша було відправлено в Тулу.

Після заслання П.Куліш розгортає активну громадську діяльність, багато пише, розпочинає ряд українських видань, для чого засновує власну друкарню. 1857 р. виходить друком роман “Чорна рада” та “Граматка”. П Куліш друкує “Сочинения и письма Н.Гоголя” в шести томах – чи не найповніше на той час видання творів великого письменника. У його друкарні побачили світ і “Народні оповідання” Марка Вовчка.

У розвитку народної школи на Україні помітну роль поряд із “Букварем южнорусским” Т.Шевченка відіграла Кулішеві “Граматка”, розроблений ним правопис української мови.

П.Куліш прагнув створити український щомісячний журнал “Хата”, проте дозволу на видання не дістав. З великими труднощами пощастило тільки видати 1860 р. альманах під цією ж назвою, в якому були надруковані твори Т.Шевченка, Марка Вовчка, Я.Гоголева, Ганни Барвінок, самого П.Куліша. Пізніше (1861-1862) почав виходити український журнал “Основа”, де П.Куліш завідував відділом критики. “Основа” відіграла значну роль у розвитку української літератури та культури, в утвердженні української літературної мови”.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3 



Реферат на тему: Пантелеймон Куліш - життєвий та творчий шлях

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок