Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Трагедія Якова Мамонтова “Коли народ визволяється”: проблематика, літературний контекст

Трагедія Якова Мамонтова “Коли народ визволяється”: проблематика, літературний контекст

Назва:
Трагедія Якова Мамонтова “Коли народ визволяється”: проблематика, літературний контекст
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,24 KB
Завантажень:
66
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
Реферат на тему:
Трагедія Якова Мамонтова “Коли народ визволяється”: проблематика, літературний контекст


Найвизначніший внесок у становлення й еволюцію української філософської драми зробила, безумовно, Леся Українка. Її драматичні твори (як-от: “Одержима”, “Кассандра”, “Руфін і Прісцілла”, “У пущі”, “Бояриня”, “Лісова пісня”, “Оргія” тощо) порушували складні соціально- й морально-філософські проблеми, активно розробляли питання націософського й натурфілософського плану.
Видатна роль у розвитку нового українського театру й драматургії належить і Володимирові Винниченку, у творчості якого знайшло свій яскравий вияв філософське осягнення сенсу людського буття. У п’єсах митця досить часто за зовнішньою історією життєвого моменту чи випадку криються роздуми над глибинними, внутрішніми механізмами певних явищ, окремих людських характерів. Власне, його драматургія є своєрідним філософуванням, що принципово відрізняється від традиційної логіки з її двома діаметрально протилежними твердженнями, його драматичні твори, тяжіючи до доксологіки, допускають “одночасну істинність багатьох думок” [1; 46].
На якісно новий рівень підносили український театр, вириваючи його з рамок етнографічного побутовізму, вводячи в коло європейських тем та проблем, і такі драматурги, як С.Черкасенко, О.Олесь, І.Кочерга та інші. Примітне місце в цьому процесі займає і Яків Мамонтов (3.11.1888 – 31.01.1940).
Ще навчаючись у Дергачівському сільськогосподарському училищі поблизу Харкова, хлопець захопився сценічним мистецтвом. Юнацьке захоплення переросло в любов на все життя. Драматургічна творчість Я.Мамонтова зазнала відчутного впливу європейського та українського модерну, зокрема Г.Ібсена, М.Метерлінка, М.Вороного, О.Олеся, В.Винниченка тощо.
У творчості письменника можна умовно виділити три етапи:–
п’єси, створені до 1920 року, значною мірою “витримані в дусі ібсенівського психологізму” [2; 9], як зазначає Ю.Костюк, наслідувальні. Однак, попри ці недоліки, звернення до міфу, казки давало авторові можливість порушувати хай і не нові, та все ж цікаві філософські проблеми соціального й морального плану. Дійсність і мрія, творче покликання і родинний обов’язок, вірність і зрада, свобода і рабство – ось далеко не повний перелік тих питань, які хвилюють драматурга;–
другий етап охоплює 1920-1925 роки. Автор рухається по тій “висхідній” лінії, яка, за словами Ю.Костюка, згодом “твердо й безповоротно привела його на платформу Радянської влади” [3; 30]. Твори цього (перехідного!) етапу чи не найцікавіші. Вони засвідчують гострий конфлікт зрослої майстерності автора з підпорядкуванням тоталітарній психології системи. Нелегка боротьба естетичного начала із соціальною заанґажованістю зрештою закінчиться перемогою останньої. В 20-х роках письменника, як слушно зазначав Ю.Костюк, “хвилює проблема особи і революції” [2; 16], що й не дивно: після більшовицького перевороту 1917 року так гарно заповідалося на рівність братерство, свободу, і в що не міг та й не смів не вірити автор;–
третій етап (із 1926 року й до кінця життя) позначений послабленням оригінальності Якова Мамонтова-драматурга. Автор займається переробками творів інших майстрів слова, пише п’єси для юних глядачів, лібрето опер, виступає як теоретик драматургічного мистецтва.
Плідне засвоєння модерністських традицій засвідчує вже перша п’єса письменника (лірична драма на чотири акти, за авторським визначенням) “Дівчина з арфою”, написана впродовж 1914-1918 років. В основу твору покладено характерний для того часу findesiиcl’івський конфлікт: криза наукового світогляду, зневіра й розчарування у всесильності людського розуму.
Головний герой п’єси професор Будновський – натура романтична і небайдужа до краси. Здобувши визнання й авторитет у наукових колах, вчений-біолог досить швидко усвідомлює, що його душі хочеться чогось іншого. Поворотним моментом у житті вченого стає зустріч із дівчиною з арфою. Професор збирається покинути науку, повернутися до природи, оселившись на острові.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Трагедія Якова Мамонтова “Коли народ визволяється”: проблематика, літературний контекст

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок