Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> ІДЕЙНО-ЕТИЧНИЙ ЕСТЕТИЗМ МИКОЛИ ГНАТИШАКА

ІДЕЙНО-ЕТИЧНИЙ ЕСТЕТИЗМ МИКОЛИ ГНАТИШАКА

Назва:
ІДЕЙНО-ЕТИЧНИЙ ЕСТЕТИЗМ МИКОЛИ ГНАТИШАКА
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
26,57 KB
Завантажень:
358
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 
Реферат на тему:
ІДЕЙНО-ЕТИЧНИЙ ЕСТЕТИЗМ МИКОЛИ ГНАТИШАКА


Микола Гнатишак належить до тих критиків та істориків літератури, творчість яких визначала атмосферу мистецько-інтелектуального життя в Західній Україні та еміграції 30-х рр. нашого століття з її політичними пристрастями, ідеологічною боротьбою, дискусіями на літературні та мистецькі теми. Ми сьогодні відкрили для себе, і то далеко не повною мірою, художні здобутки того часу: поезію Б.-І. Антонича, Б.Кравціва, С.Гординського, В.Гаврилюка, прозу У.Самчука, Ю.Липи, Ю.Косача, М.Матіїва-Мельника та ін. Критика поки що лежить облогом, лише у статтях про творчість когось із поетів та прозаїків зринають імена критиків Михайла Рудницького, Євгена-Юлія Пеленського, Степана Тудора, Михайла Мухина, Павла Зайцева, Івана Дубицького, Миколи Гнатишака...
Критика в літературному процесі Західної України міжвоєнного двадцятиліття пов'язана з основними світоглядними орієнтаціями тогочасних угруповань. Основними з них були: марксистський, націоналістичний, католицький та ліберальний напрями. Хоча між цими таборами велася безперервна полеміка, оскільки кожна група зосереджувалася навколо друкованого органу, який виражав її ідеологію, між цими групами все ж важко було б провести якусь чітку демаркаційну лінію, бо художнє слово завжди багатше від його ідеологічної інтерпретації. Навіть більше, в творчості не тільки поета чи прозаїка, а навіть критика відчувається певна суперечність між естетичним чуттям, з одного боку, і прагненням підпорядкувати художнє слово певній доктрині, програмі, виразником якої він виступав. Помітно це, як побачимо далі, і в літературно-критичній спадщині Миколи Гнатишака — представника католицької критики, який справжній розвиток літератури вбачав у поєднанні християнської етики з національними ідеями, вираженими у високомистецькій формі. Названі пріоритети не були чужими і групам інших орієнтацій, усе залежало від того, що клалося в основу.
Микола Гнатишак як критик безперечно розглядав художні твори під кутом зору християнсько-католицької ідеї, але його загальні методологічні засади та історико-літературні підходи й характеристики мають дуже мало не те, що якогось конфесійного, а й взагалі релігійного елементу, хоча в принципі християнським ідеям не суперечать.
Хто ж такий Микола Гнатишак і які його заслуги перед українською критикою? Таке питання сьогодні виникне в багатьох, бо ім'я цього талановитого дослідника української класичної та сучасної йому літератури поки що, на жаль, не тільки не вписане в історію української літератури, а навіть не введене в науковий обіг. Отже, й не дивно, що ми досі не маємо праці про життя та наукову й літературно-критичну діяльність М.Гнатишака. Скупі біографічні дані можемо почерпнути з "Річного справоздання Українського історично-філологічного товариства в Празі" за 1940-1941 рр. (Прага, 1941), невеликої післямови О.Горбача до книги його передруку фотоспособом "Чотири нариси з історії української літератури: М.Гнатишака, Д.Чижсвського, М.Глобенка-Оглоблина й нарису критики А.Ковалівського (Мюнхен, 1994) та "Енциклопедії українознавства" (Париж; Нью-Йорк, 1955.-Т.І.-С.389).
Народився Микола Леонтійович Гнатишак 5 грудня 1902 р. в м. Перемишлі в сім'ї вчителя гімназії, але рід його походив із Самбора, галицького міста, яке мало культурні традиції. Середню освіту здобував у Бродах та Станіславі. Як багато юнаків Галичини, брав участь у визвольних змаганнях українського народу, і з Українською Галицькою Армією перейшов Збруч, а потім деякий час працював на Наддніпрянській Україні. В 1921 р. повернувся в рідні краї, а батько залишився в Україні, де був репресований. Вирвався він звідти важко хворим і помер у 1933 р. Микола ж після повернення в Галичину вирішив для продовження навчання поїхати до Праги, закінчив Карлів університет і в 1927 р. здобув науковий ступінь доктора філософії і літературознавства. Деякий час жив у Берліні, де поглиблював свої знання і працював на посаді асистента Українського наукового інституту. Про його наукові заняття того часу свідчить, зокрема, стаття німецькою мовою "Історія літератури в Україні", вміщена у славістичному щорічнику “Jahrbucher fur Kultur und Geistegeschiehte der Slaven , (Брeслау, 1929, N3).

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13 



Реферат на тему: ІДЕЙНО-ЕТИЧНИЙ ЕСТЕТИЗМ МИКОЛИ ГНАТИШАКА

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок