Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Сидір Воробкевич як письменник і композитор. Короткі біографічні відомості.

Сидір Воробкевич як письменник і композитор. Короткі біографічні відомості.

Назва:
Сидір Воробкевич як письменник і композитор. Короткі біографічні відомості.
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,29 KB
Завантажень:
339
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
План
Сидір Воробкевич як письменник і композитор. Короткі біографічні відомості.
Вірші поета для дітей та їх виховне значення. „Рідна мова”, „То наші любі, високі Карпати”, „Веснянки”, „Осінь”, „Колискова”.
Юрій Федькович про Воробкевича.


1. Воробкевич Сидір (псевдонім Данило Млака, Морозенко, Семен Хрін) – український письменник композитор, музично-культурний діяч. Народився в сім'ї священика 5.05.1836 р. Закінчив 1861 року Чернівецьку духовну семінарію. Музичну освіту здобував приватно у професора Віденської консерваторії Ф.Кренна, 1868 р. склав іспит на звання викладача співу і регента хору у Віденській консерваторії. З 1861 року був священиком у буковинських селах, де вивчав фольклор і побут місцевого населення.
З 1867 р. викладав у Чернівецькій духовній семінарії та гімназії, з 1875 р. – у Чернівецькому університету. Один з засновників і редакторів журналу „Буковинська зоря”, альманаху „Руська хата”; очолював з 1875 р. „Руське літературне товариство”, з 1876 р. очолював студентське товариство „Союз”.
Літературна діяльність розпочав 1863 р., опублікувавши у збірці „Галичанин” цикл віршів „Думки з Буковини”. Писав українською, а також німецькою і румунською мовами. У літературному доробку Воробкевича – вірші, поеми, оповідання, повісті реалістичного та романтичного характеру. Кращі твори Сидіра Воробкевича пройняті любовю до трудового люду. Розробляв теми історичного минулого – оповідання „Турецькі бранці” (1865), поема „Негай” (1868). Писав про тяжку долю бідного селянства – вірші „Рекрути” (1865), „Панська пімста” (1878), драми „Гнат Приблуда” (1875), „Убога Марта” (1878) та ін.
Одним з перших в українській літературі відобразив життя робітників (драма „Блудний син”). З щирим співчуттям відгукнувся на національно-визвольну боротьбу балканських народів проти турецьких поневолювачів (цикл віршів „З нещасної Болгарії”, 1876).
Відомий як автор патріотичних віршів, ліричний пісень („Мово рідна, слово рідне”, „То моя Буковина”, „Над Прутом у лузі...” та ін.).
Найповніше талант Сидіра Івановича Воробкевича виявився в ліричних віршах, де поет „розсипає велике багатство життєвих спостережень, осяяних тихим блиском щирого, глибокого людського і народолюбного чуття”.
Писав також історично-романтичні поеми, наслідуючи історичні пісні. Характерними рисами поезії Воробкевича є мелодійність, близькість до фольклорних джерел (вірш „Летить, летить чорний ворон...”, 1864 та ін.). Багатьом його творам властивий гумор.
В 1901 р. у Львові видано збірку С.Воробкевича „Над Прутом”, укладену та відредаговану І.Франком.
Чимало творів Воробкевича перекладено російською, німецькою та іншими мовами.
Сидір Воробкевич – автор багатьох музичних творів. Відомі романси „Заграй ти, цигане старий”, „Ви дівочі сині очі”, „Якби я була зозулею” та ін., хори та тексти Т.Шевченка, такі як „Минають дні”, „Огні горять”, І.Франка, М.Шашкевича, Ю.Федьковича, йому належать оперети „Золотий мопс” (1879), „Янош Іштенгазі” (1882). Воробкевич поклав на музику понад 30 віршів В.Александрі. Писав статті з питань музики. Архів Сидіра Воробкевича зберігають в інституті літератури ім. Т.Г.Шевченка.
Протягом усього життя С.Воробкевич захоплювався російською літературою, особливо творчістю О.Пушкіна, М.Лермонтова, О.Кольцова, М.Гоголя і І.Тургенева. У 1879 р. в журналі „Родимий листок” з’являється його нарис „Михайло Глінка – батько російської народної опери”, в якому йдеться про розвиток російської опери ще XVIII століття, про життя великого композитора, дружбу з кращими людьми Росії.
Незважаючи на несприятливі умови, поет інтенсивно працює, сподіваючись на ліпші часи. У 1869 р. було засноване товариство „Руська бесіда”, яке мало сприяти розвиткові культури на Буковині. Його очолював протоієрей В.Продан, а серед членів переважали буковинські попи. Чернівецька православна консисторія, яка підтримувала товариство меморіально, підкорила його своїй волі і робила все для того, щоб його члени ставились вороже до української мови і культури.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Сидір Воробкевич як письменник і композитор. Короткі біографічні відомості.

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок