Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> КРІЗЬ ПРИЗМУ ВІЧНОСТІ: ОДИН ТИЖДЕНЬ З ЖИТТЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

КРІЗЬ ПРИЗМУ ВІЧНОСТІ: ОДИН ТИЖДЕНЬ З ЖИТТЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

Назва:
КРІЗЬ ПРИЗМУ ВІЧНОСТІ: ОДИН ТИЖДЕНЬ З ЖИТТЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
17,00 KB
Завантажень:
210
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 
УДК 821.161.2
Харлан О.Д
Бердянський державний педагогічний університет ПОВСЯКДЕННІСТЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ ВІЧНОСТІ: ОДИН ТИЖДЕНЬ З ЖИТТЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ
У статті аналізується «Щоденник» М.Драй-Хмари з погляду вивчення повсякденності в її філософському, історичному, культурному вияві. Запропоновано загальний огляд літератури з проблем вивчення повсякденності, охарактеризовано особливості її відображення в індивідуальних записах українського письменника і вченого.
Ключові слова: повсякденність, щоденник, криза культури, Розстріляне Відродження, неокласики.
«Щоденник» М. Драй-Хмари - один із вражаючих документів епохи, що передає настрої, сподівання, враження як самого автора, так і його сучасників. Опублікований у 1990 р. в часописі «Слово і час» [6; 7; 8], він став важливою ланкою для розуміння доби Розстріляного Відродження. Вже класичною стала характеристика М.Жулинського, який назвав «Щоденник» «своєрідною кардіограмою суспільних настроїв, переживань, процесу перетікання дискусій і літературно-групових змагань» [9, с. 40].
Останні десятиліття стали періодом появи багатьох теоретичних та історико-літературних праць, у яких об'єктом уваги постає мемуарна проза, представлена багатьма жанрами (роман, повість, есей, нарис, щоденник, лист тощо). Серед них можна назвати дослідження О. Галича, Д. Затонського Б. Мельничука, М. Коцюбинської, Г. Померанцевої [Див. : 4] та ін. Польська дослідниця М. 4ерміньська вважає, що в тривалій традиції європейського автобіографічного письменства спостерігаємо два різні, навіть протилежні типи нарації: «погляд свідка, який особисто брав участь у подіях, а також інтроспективний погляд, який сягає до глибин самотньої душі» [18, с. 19]. Перший тип текстів дослідниця називає свідоцтвом, другий - признанням, але підкреслює, що у зв'язку з публікацією «Щоденників» В. Ґомбровича можна виділити ще один тип, який називає викликом. Таким чином, тексти щоденників складають своєрідний трикутник: Я - Світ - Ти (4итач). У цьому трикутнику надзвичайно важливим постає повсякденне життя авторів, яке вони фіксують у своїх записах.
Повсякденне життя (Alltag) і повсякденність (Alltoglichkeit) останнім часом привертають особливу увагу дослідників. Повсякденність є предметом комплексу наукових дисциплін: історії, соціології, лінгвістики, теорії мистецтва, філософії, літературознавства, етнографії. Ця тема часто домінує у філософських трактатах і наукових дослідженнях, автори яких звертаються до певних аспектів життя, історії, культури й політики; при цьому оцінка повсякденного життя може бути різною. Б. Вальденфельс важливим вважає те, що «в цих працях суб'єктивне переживання чітко протиставляється об ' єктивним структурам і процесам, типові практичні дії - індивідуальним і колективним діям, протяжні ритми - одноразовим епохальним подіям, рухливі форми раціональності - ідеальним конструкціям і точним методам» [2, с. 39].
Загальнотеоретичними джерелами вивчення феномену повсякденності вважають праці засновника феноменологічного напряму у філософії Е. Гуссерля (1859-1938), який першим звернув увагу на важливість філософського осмислення не тільки високих абстракцій, але й сфери людської буденності, називаючи ії «життєвим світом». Молодший сучасник Е. Гуссерля А. Шютц (1899-1959) запропонував зосередитися на аналізі процесів світу людського безпосереднього існування - устремлінь, фантазій, сумнівів, реакцій на приватні події тощо. Засновник соціогенетичної теорії цивілізацій Н. Еліас (1897-1990) закликав розглядати суспільство й окремих людей як невіддільні аспекти одного змінюваного набору взаємозв'язків.
Перспективність анропологічного підходу в дослідженні минулого досить рано відчули французькі історики М. Блок і Л. Февр, які бачили в реконструкції повсякденного елемент відтворення історії в її цілісності. Ці завдання яскраво втілили у своїх працях представники історичної школи, що в 50-і рр. XX ст. групувалася навколо журналу «Аннали» (Л. Февр, М. Блок, Ф. Бродель, Ж. Дюбі, Ж. Ле Гофф та ін.). Вони розуміли минуле як повільне чергування періодів великої протяжності, в які включена і повсякденно-побутова складова.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7  8 



Реферат на тему: КРІЗЬ ПРИЗМУ ВІЧНОСТІ: ОДИН ТИЖДЕНЬ З ЖИТТЯ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок