Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> реферат на тему: СИМВОЛІСТСЬКИЙ КОД ПОЕТИКИ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

СИМВОЛІСТСЬКИЙ КОД ПОЕТИКИ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ / сторінка 3

Назва:
СИМВОЛІСТСЬКИЙ КОД ПОЕТИКИ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
12,73 KB
Завантажень:
187
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 
М.Драй-Хмарі імпонували означені компоненти символістської поетики. Невипадково, думаємо, він освоює відповідні філософсько-естетичні основи французького символізму, до того ж вдається й до перекладів найрепрезентативніших взірців європейської символістської поезії, зокрема, віршів П.Верлена, «патріарха символізму» (О.Галич) С.Малларме й ін. Особливий інтерес у цьому контексті викликає його художня версія сонета «Відповідності» Ш.Бодлера, що традиційно вважається програмним маніфестом європейського символізму. Він вирізняє символи Ш.Бодлера, його таємничу мову, своєрідні поетичні ребуси як засоби пізнання багатозначної сутності зовнішнього світу. Відповідно до власного способу мислення, типу світовідчуття митець приймає в естетичній концепції французького символіста й засновану на «відповідностях» таїну живої природи, в якій «звучить вічне слово» (Вяч.Іванов). Цю думку він достеменно відтворює у перекладі Бодлерового сонета:
Природа - мудрий храм, де ряд колон живих нечутно шепчеться, як вечоріє днина, лісами символів проходить там людина і зустріва привітний погляд їх [6, с. 320].
Наскрізні символи М.Драй-Хмари переважно мають «пейзажний» характер. І.Дзюба серед його найуживаніших символів вирізняє образи вітру, хмар, караванів хмар [4, с. 28]. І. Складаний значно розширює цей ряд, вважаючи «весну, вітер, сонце, хмари» його улюбленими образами-символами, які в уяві читача трансформуються так, що «за ними неважко розпізнати радості, тривоги, нетривкість чи то минущість людського буття» [19, с. 72]. Художньою знахідкою М.Драй-Хмари стали пантеїстичні пейзажні етюди, в яких проступають ознаки фольклору, до якого він звертався свідомо й систематично (спостерігаємо цю ознаку і в його літературознавстві). У віршах такого плану важливу естетичну функцію відіграє антропоморфізм, завдяки якому «олюднений» пейзаж виступає важливим сутнісним засобом вираження цілісності естетичної системи поета, в якій домінує ідеал гармонійного співіснування людини та світу (сковородинівська ідея співмірності «мікрокосму» й «макрокосму»). Яскравою ілюстрацією до сказаного можуть бути такі вірші, як «Мені сниться: я знов в Поділах», «Бреду обніжками й житами», «На прю стає холодний ранок». У творах такого плану пейзаж стимулює розгортання ліричного сюжету, співвіднесеного з авторською думкою, переживаннями, філософським осмисленням і осягненням світу, у сенсі власного існування (звідси - постійне використання займенникових форм «я», «мене») та місця в ланцюгу земних і космічних метаморфоз: «Я і посестра, вітер і степ - / ніжність і воля, сила і скреп» [6, с. 50].
Таким чином, тематичний спектр пейзажної лірики М.Драй-Хмари доволі широкий, самі ж поезії - різнонастроєві. Однак здебільшого це опоетизовані картини, повні сонця та світла. Споглядаючи (а відповідно - й переосмислюючи та відтворюючи) природу, поет опирається на зорові образи (візуальність - важлива константа його лірики), творить кольорову гаму, де переважають світлі тони («голуба намітка», «білий кужіль», «блакитна оболонь» і под.), які символізують гармонію і красу - ті категорії, що є визначальними для поетики і неокласиків, і символістів.
У багатьох ознаках символістський код поетики М.Драй-Хмари накладається на українські моделі. Як відомо, українські автори, поступаючись значною мірою характерному для європейського символізму езотеризму (містицизму), виявляли неабиякий інтерес до громадянської тематики, національних проблем, фольклору.
Водночас М.Драй-Хмара перебував під впливом і європейського символізму. Символісти, як відомо, дотримувались теорії А.Шопенгауера, згідно з якою «лише музика є мистецтвом трансцендентного й найближче стоїть до світу таємного» [3, с. 404]. Цікавим у цьому сенсі видається особливий інтерес М.Драй-Хмари до П.Верлена, який у своєму «Поетичному мистецтві» задекларував заклик «до духу музики», що став свого роду девізом символістів («Найперше - музика у слові»). Фіксуємо перекладацький інтерес українського поета до постаті французького символіста («Великий чорний сон.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6 



Реферат на тему: СИМВОЛІСТСЬКИЙ КОД ПОЕТИКИ МИХАЙЛА ДРАЙ-ХМАРИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок