Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Естетичні засади казкотворчості Івана Франка

Естетичні засади казкотворчості Івана Франка

Назва:
Естетичні засади казкотворчості Івана Франка
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
9,27 KB
Завантажень:
276
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 821.161.2343«ХІХ»
Г.П.Сабат
Естетичні засади казкотворчості Івана Франка
Статтю присвячено комплексному дослідженню казок Івана Франка, систематизації поетикальної бази казок письменника і поясненню їх модерних проявів. У світлі типологічного підходу вивчається синкретизм творчих методів (реалізму, натуралізму, романтизму, неоромантизму, сюрреалізму, символізму, експресіонізму, імпресіонізму) у казковій лабораторії письменника.
Ключові слова: фольклор, літературна казка, хронотоп, архітектоніка, таксономія, дистрибуція, класифікація, жанр, образсимвол, архетип, міф, міфологема, синтагма.
Казкотворчість І. Франка відзначається широким втіленням фольклорних тем, мотивів, сюжетних колізій, атрибутів поетики, персонажних алегорій. Автор відбирає із народної скарбниці аксіологічні домінанти, які символізують моменти людського життя, що відповідають світоглядним позиціям митця, дають йому змогу у фантастичному ракурсі передати сучасні проблеми життя, болісні тенденції епохи. Письменник намагається засвідчити мовнохудожню палітру народних казок: метафоризує і гіперболізує дії героїв, сюжетні ситуації, широко включає сталі епітети, влучні порівняння, образні кліше, уснопоетичні форми метонімії, паралелізму.
Отже, письменник дотримується естетичних канонів народних казок, які мають стійкі епічні закони. Важливою властивістю казки, як відомо, є її прагнення до надзвичайного й неймовірного. Літературознавцями неодноразово підкреслювалося, що в основі казкового принципу зображення є установка на художню видумку, але це особлива видумка, яка ґрунтується на нереальному, неможливому, як способі творчого відображення дійсності. Цим і відзначаються казки письменника, що допомагають критично осмислити явища Франкової і сучасної соціальної дійсності. У кожній казці письменник намагається втілити щось незвичне, яке виявляє інструментарій звичайного. Це і є парадигмою його казкової фантастики, в якій надзвичайне, неймовірне репродукує реальне.
Найбільше Іван Франко написав літературних казок у 8090х роках ХЕХ століття. Найактивнішою в той період була і його фольклористична діяльність. Він знайомиться з досягненнями тогочасних авторитетних фольклористів: О .В е селовськола Ф.Ржегоржа. Ю.Поливки, В.Ягича М.Сумдава.сам стає метром для молодшої когорти дослідників народної творчості В.Гнатюка, Ф. Коле сси, С.Людкевича, О.Роздольськош.
Казковий ареал І. Франка відобразив творчі пошуки автора, йога схильність до різних методів художнього зображення. У його творах взаємоперегшелися реальність і фантастика, фольклорна традиція і феноменалізм самобутнього творення, стилізація простонародності з високим інтелектуалізмом, прозаїчність, заземленість з емоційнопіднесеною поетичністю. Літературна казка І.Франка універсальна за змістом і композицією, вона вбирає широкий аспект життєвих проблем і розширює сюжетноструктурні можливості жанру.
У казковій епіці Франка також яскраво виражена схильність до контрастів, що так характерно для світовираження романтиків. Антитетичність у його казках проявляється на всіх рівнях: у представленні різних світоглядних позицій, у протистоянні героїв, у розгортанні дії, у художніх образахантитезах. Тут постійно наявна й етична бінарність добразла, що функціонує як домінантнофокальний стрижень розвитку казкових подій. Але і в цьому ракурсі романтична тенденція до контрастів у казкових нараціях І.Франка реалізується з урахуванням нових модерних акцентів. Новаційне вирішення у фантастиці письменника отримує романтичний принцип дисгармонії між мрією і дійсністю: часто уява позитиву виникає на ґрунті показу негативу.
Представляючи незбагненне, таємниче, неоромантики прагнули до універсального пізнання дійсності й намагалися в конкретному відобразити універсальне, у ситуації відбити езотеричність життя. Показ дійсного через завуальованість характерний принцип художнього зображення неоромантиків. їх хвилює таємне, фатальне, не пізнаване. Саме тому трансцендентне часто стає об'єктом художнього зображення неоромантиків. Вони прагнуть пізнати потаємне, і не тільки у світі, але й у людині.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Естетичні засади казкотворчості Івана Франка

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок