Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Борис Олійник

Борис Олійник

Назва:
Борис Олійник
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
4,13 KB
Завантажень:
225
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат
На тему:
Борис Олійник


На початку 60-х pp. в українську новітню поезію увійшло ціле сузір’я талановитих поетів, яких нині називають «шістдесятниками». Зазвучали свіжі й самобутні голоси Івана Драча, Василя Симоненка, Віталія Коротича, Тамари Коломієць, Миколи Вінграновського, Ірини Жиленко. До цієї плеяди молодих митців належить і Борис Олійник — оригінальний і самобутній майстер слова, поет могутнього громадянського звучання, відомий публіцист і громадський діяч.
Народився Борис Ілліч Олійник 22 жовтня 1935 р. в с Зачепилівці на Полтавщині в родині службовця. Батько поета працював спочатку шахтарем, а пізніше — редактором газети. У 1943 р. батько загинув на війні, а мати важкою працею заробляла на шматок хліба.
Після визволення рідного села Борис Олійник пішов до школи. У п'ятому класі він написав перший вірш, який був надрукований у районній газеті, де колись працював його батько.
У 1953 р. після закінчення середньої школи Б. Олійник вступив на факультет журналістики Київського університету імені Тараса Шевчен-ка, по закінченні якого працював у редакціях газети «Молодь України», журналів «Ранок», «Дніпро», «Вітчизна». У 1957 р. на сторінках уні-верситетської багатотиражки з'явився перший вірш Олійника — «Б'ють у крицю ковалі», у якому молодий поет висловлює свою вірність тру-довим традиціям дідів і батьків.
У 1962 р. побачила світ перша поетична зб. Олійника «Б'ють у кри-цю ковалі». Наступна — «Двадцятий вал» (1964) відзначена літератур-ною премією імені М. Островського. У 1973 р. в Москві в перекла-ді російською мовою була опублікована зб. «Стою на землі». Наступ-ні поетичні зб.— «Вибір» (1965), «Коло» (1968), «Відлуння» (1970), «На лінії тиші» (1972), «Гора» (1975), «Істина (1976), «Заклинання вогню» (1978), «Сива ластівка» (1979), «У дзеркалі слова» (1981), «Міра» (1984) — це окремі сходинки його творчого шляху. За поетичні зб. «Сива ластівка», «У дзеркалі слова», «Дума про місто» Б/ Олійник був удостоєний Державної премії України імені Т. Г. Шевченка (1983). Ос-танній визначний твір Б. Олійника — поема «Сім» (1988) присвячена тим героям, які загинули під час ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Поет високої культури і громадянського обов'язку, Б. Олійник зо-середжує свою увагу на найбільш важливих проблемах часу, наполег-ливо утверджує високі гуманістичні ідеали, бореться зі злом.
Про свої завдання він пише в циклі «Кредо» («Вірую»), створивши образ нашого сучасника, патріота, трудівника і громадянина, який пи-шається своїм народом:
Це — мій народ. Спогорда не дивись,
Що руки в нього з праці вузлуваті,
Душа його пречиста, яко свято,
А в серці дума й пісня обнялись.
Темі віковічної спадкоємності поколінь присвячені поезії Олійника «На березі вічності» (1974), «Батьки і діти» (1979), «Урок» (1975). Збері-гаючи, як святиню, пам'ять про батька і матір, про всіх полеглих на полях війни, поет створив символічний марш:
З непам'яті,
З пам'яті,
з виру морського і суші
Солдати, матроси, єфрейтори і командарми
Суворо проходять повз нас,
і грядущих, і сущих.
(«На березі вічності»)
Матері, наречені, дружини, сини, дочки шукають в колонах рідних, вдивляються в лиця, «як злякані птиці», витає всенародний реквієм, пекучий біль сердець. 1 ось зустріч батька-солдата з сином, сина-солдата з матір'ю, як з берега вічності звучать їхні голоси. Зупинились вони, «як судді, пречисті і строгі», а перед ними всі живі — «на лінії їхньої віри», яка єднає покоління, і сказали слова-заповіти:
Дивіться ж, нащадки:
в долоні синівської долі
Вручаємо світ ми...
Звертаючись до свого сина, коли колони відійшли в тумани осінні, батько-солдат заповідав синові «досіяти і долюбити отецьке поле», що «доля великого світу» лягла на плечі синів, «наче батькова скатка».
Цю ж тему поет продовжує у вірші «Батьки і діти». Минуле і май-бутнє для нього — «нерозділиме і одвічне коло» і «не на день мину-щий — на віки».
Поемою пам'яті називають поему Б. Олійника «Урок», в основу якої покладено трагедію сербського містечка Крачуєваць.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Борис Олійник

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок