Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Специфіка культури Північного Відродження. Т.Шевченко – письменник, поет, громадський діяч

Специфіка культури Північного Відродження. Т.Шевченко – письменник, поет, громадський діяч

Назва:
Специфіка культури Північного Відродження. Т.Шевченко – письменник, поет, громадський діяч
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
13,41 KB
Завантажень:
145
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 
КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Специфіка культури Північного Відродження. Т.Шевченко – письменник, поет, громадський діяч


1. Специфіка культури Північного Відродження
Доба Відродження викликала велике піднесення ми-стецтва не тільки в Італії, а й у ряді інших країн, розташо-ваних на північ від неї, за Альпами. Відродження за межа-ми Італії умовно називають Північним Відродженням. Прин-ципові зрушення у мистецтві і, насамперед, у живописі, коли художники почали виявляти поглиблений інтерес до люди-ни й навколишнього світу, намітилися тут пізніше — тільки в XV ст. Боротьба за звільнення розуму від середньовічного світогляду відбувалася в інших країнах Європи уповільне-но, бо надто стійкою залишалася феодальна система. Дум-ки й почуття людей перебували в міцних лабетах релігії; художники, спираючись на традиції готичного мистецтва, довго не порушували старої системи відображення світу, а тільки відтворювали поодинокі життєві явища, приділяючи особливу увагу ретельному зображенню деталей.
Значні зміни в мистецтві Північного Відродження зу-мовлені могутніми народними рухами та соціальними ре-формами кінця XV—XVI ст. Близько 1500 р. в мистецтві заальпійських країн остаточно перемогли нові тенденції. Певного поширення набули тепер ідеї гуманізму, зацікав-леності італійським мистецтвом. Вирішальним у творчості багатьох митців став гострий інтерес до індивідуального образу людини та всього її оточення. Поряд з картинами на релігійні теми, осмисленими як життєві ситуації, знач-ного поширення набув портрет; почали формуватися пей-зажний і побутовий жанри. Найзначнішими осередками мистецтва Північного Відродження стали Нідерланди, Німеччина та Франція.
У першій половині XV ст. мистецтво Нідерландів пода-рувало майстра світового значення. Це був Ян ван Ейк — придворний художник бургундських герцогів (тодішніх во-лодарів цієї країни) — людина освічена й талановита, яка вийшла з бюргерських верств. Незважаючи на ще середньо-вічне розуміння світу, Ян ван Ейк був закоханий у красу на-вколишньої природи та звичайних речей, що оточують лю-дину, глибоко цікавився внутрішнім світом своїх сучасників. У найменших виявах життя, в непомітних на перший по-гляд предметах він зумів побачити одухотворену красу. У його картинах навіть фарби, чисті й прозорі, сяяли як до-рогоцінне каміння. Цього враження художник домігся, вдос-коналивши нову на той час техніку олійного живопису.
Пізніше, у XVI ст., незадовго до буржуазної революції, у Нідерландах розквітла творчість Пітера Брейгеля Стар-шого на прізвисько "Мужицький" (1525—1569). Глибоко національна, демократична у своїй основі, сповнена філо-софських роздумів про всесвіт, вона оспівувала естетичну цінність народного життя ("Збирання врожаю", "Мисливці на снігу"). Це було дещо новим для європейської худож-ньої культури.
Наприкінці XV — початку XVI ст. одним з найвизнач-ніших центрів Північного Відродження стала Німеччина. В умовах Реформації та Селянської війни мистецтво набу-ло тут особливо напруженого й драматичного характеру. Саме на цей період припадає творчість Альбрехта Дюрера (1471 — 1528), котрий підніс німецький живопис і графіку на рівень світових досягнень. Сміливий новатор у мистец-тві, людина, охоплена жадобою наукового пізнання світу, він, подібно до Леонардо, поєднував високий злет творчої думки з найуважнішим вивченням натури. Творчо розви-ваючи традиції національного мистецтва, Дюрер в той же час озброював сучасних йому німецьких художників знан-нями про закономірності реального життя і відкрив шлях до глибокого розуміння і засвоєння високих надбань італій-ського мистецтва.
У цей же період, крім Дюрера, в Німеччині в жанрі гу-манізму працювали і такі значні майстри, як Матіас Нітхарт і Лукас Кранах Старший (1472—1553).
Останнім з великих художників німецького Відродження був Ганс Гольбейн Молодший (1498—1543) — живописець і гравер, що виявив себе, насамперед, як видатний порт-ретист. Кого б не малював Гольбейн, — уславлених гу-маністів Еразма Роттердамського і Томаса Мора чи фран-цузького посла при англійському дворі Моретта, купця Георга Гізе, свою дружину з дітьми чи англійського коро-ля Генріха VIII, він завжди об'єктивний, сповнений інте-ресу до внутрішнього життя людини і спостережливий, точний у своїй лаконічній художній мові.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5  6  7 



Реферат на тему: Специфіка культури Північного Відродження. Т.Шевченко – письменник, поет, громадський діяч

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок