Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Іван Вишенський (1545/1550—1620)

Іван Вишенський (1545/1550—1620)

Назва:
Іван Вишенський (1545/1550—1620)
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
3,97 KB
Завантажень:
424
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 
Реферат на тему:
Іван Вишенський (1545/1550—1620)


Іван Вишенський — найвизначніший письменник-полеміст кін-ця ХVІ—початку ХVII століття.
Слово полеміка означає суперечку, висловлення різних поглядів на якесь питання. Полемічна література — це промови, писані звернення («послання»), що з’явились у кінці ХVІ—на початку ХVII ст. у ході гострої суперечки між прихильниками католицизму та запровадження католицької віри на захоплених Польщею українських землях, з одного боку, і прибічниками християнства, захисниками його від підкорення католицько-уніатською церквою — з іншого. Польські феодали примушували українське селянство приймати унію. У 1596 році на соборі в Бресті частина вищого православного духовенства України та Білорусії підписала угоду про об’єднання з католицькою церквою. Підготовка й запровадження Брестської унії викликали гостру полеміку. У кращих полемічних творах відбились народні погляди на унію та її організаторів. Найвидатнішим полемістом цього часу став Іван Вишенський.
Він походить з містечка Судова Вишня в Галичині, належав до незаможного соціального стану, очевидно, дрібного міщанства. Історія зберегла надто скупі документальні відомості про цього письменника. Вишенський у зрілому віці жив у різних містах Галичини, Поділля, Волині, зокрема в Луцьку й Острозі при дворі князя Острозького.
Існує припущення, що в житті письменника трапилась якась визначна подія, що вплинула на його долю й привела в 70-х роках ХVІ ст. на Афон, найбільший на Сході центр православного чернецтва. Там Вишенський пробув більше сорока років, жив у кількох монастирях, потім усамітнився в скиті серед лісу, давши обітницю мовчання. Та не дотримав обітниці й заговорив, бо відчув нестерпну тугу за покинутим рідним краєм. Дізнавшись про знущання шляхти й ксьондзів над народом, він пише полум’яні послання. Надіслані на Україну, вони швидко стають популярними, поширюються в рукописних списках.
На заклик братств І. Вишенський прибуває на Україну, багато подорожує, пише твори, в яких викриває панівну верхівку, а Брестську унію трактує як насильство й ошуканство.
Через два роки видатний полеміст повернувся на Афон, наказав себе замурувати в кам’яній печері. У 20-х роках ХVII ст. у голоді, молінні й роздумах помер цей аскет, письменник і політичний борець.
Іван Вишенський обстоював життєві інтереси народу, викривав жорстоких панів і єпископів, що зрадили Україну, мріяв про справедливий суспільний лад. Іван Вишенський першим в українській літературі сміливо виступив на захист трудівників, спростував нібито існуючу вищість аристократів над простолюдом.
У своїх посланнях він захищав рідну мову, пробуджував національну свідомість українців, людську гідність, прагнення до правди й волі. Свої думки письменник викладав у формі послань і полемічних трактатів. Трактат — це наукова праця, де докладно розглянуто якесь конкретне питання чи окрему проблему.
Усього до нас дійшло сімнадцять творів. Найвизначніші твори Вишенського — це «Послання до єпископів», «Послання до всіх, в Лядській землі живущих», «Послання до князя Острозького», «Викриття диявола-світодержця».
У «Посланні до єпископів» письменник засуджує священиків, що, як жорстокі феодали, нещадно експлуатують народ. Починається послання зверненням до єпископів, у якому перелічуються їх імена. І. Вишенський вдається до їдкої іронії, накладає тавро на антинародні дії священиків, вдаючись до виразів: лупите, проїдаєте, пожираєте, об’їдаєтесь, здираєте, витягаєте, мучи-те, виснажуєте тощо. Письменник спирається на шість євангельських заповідей про благочестя, яких не дотримуються єпископи. І це в той час, коли саме вони, духовні пастирі, повинні бути прикладом для народу. І. Вишенський протиставляє паразитизм і розкішне життя єпископів злигодням народних мас. Полеміст з гнівом сповіщає світові про нечувану кривду, заподіяну панами, дає довгий перелік злочинств гнобителів. Послання дає вичерпне уявлення про діяльність таких єпископів: це не пастирі духовні, як вони себе називають, а люті кріпосники, розбещені й безсердечні.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2 



Реферат на тему: Іван Вишенський (1545/1550—1620)

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок