Головна Головна -> Реферати українською -> Література українська -> Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна НЕОКЛАСИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РАННІЙ ПОЕЗІЇ ЛЕСІУКРАЇНКИ

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна НЕОКЛАСИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РАННІЙ ПОЕЗІЇ ЛЕСІУКРАЇНКИ

Назва:
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна НЕОКЛАСИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РАННІЙ ПОЕЗІЇ ЛЕСІУКРАЇНКИ
Тип:
Реферат
Мова:
Українська
Розмiр:
10,59 KB
Завантажень:
296
Оцінка:
 
поточна оцінка 5.0


Скачати цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 
УДК 821.161.2-1
Борзенко О.І.
Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна НЕОКЛАСИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РАННІЙ ПОЕЗІЇ ЛЕСІУКРАЇНКИ
У статті вивчаються неокласичні тенденції в ранній ліриці Лесі Українки. При цьому враховується усвідомлене прагнення авторки орієнтуватися на європеїзацію українського письменства. Звертається увага на своєрідність використання поетесою античного культурного коду. Риси неокласицизму аналізуються на рівні тем, мотивів, образів. Розглядаються такі прикмети ліричних творів Лесі Українки, як емоційна стриманість, тяжіння до простоти і пластичності художнього образу Ключові слова: неокласицизм, модернізм, лірика, сонет.
Осмислення неокласичних тенденцій належить до найбільш актуальних наукових завдань, без вирішення яких неможливо повною мірою визначити загальну стильову динаміку нашого письменства. Дослідники не раз відзначали наявність таких тенденцій у Лесі Українки, вказуючи на інтеграцію її творчості «в неокласичний дискурс європейського модернізму» [5, c. 551]. Однак у цьому аспекті розглядалися переважно драматичні поеми і драми, тоді як лірика, зокрема рання поетична творчість Лесі Українки, залишалася здебільшого поза увагою вчених. Завданням пропонованої розвідки є висвітлення найбільш показових виявів неокласичних елементів у ранній ліриці видатної української поетеси.
У сучасному літературознавстві неокласицизм частіше трактується як частковий вияв певного принципу творчості, «що не раз завмирав і актуалізувався в європейській художній культурі, реалізуючись в різночасових і досить розмаїтих класицистичних напрямах, течіях і тенденціях» [4, c. 4]. Цей принцип передбачає тяжіння до простоти й гармонійності, повноти й завершеності, емоційної стриманості і спокою, пластичності образів, стильової прозорості й рівноваги. Названі прикмети в різні історичні періоди виявлялися більшою чи меншою мірою, залежали від національно-культурної специфіки. Більше того, використання античних тем, сюжетів, образів не було обов'язковою рисою неокласичного твору. Виходячи поза межі античної атрибутики, неокласицизм передбачав звернення до культури як такої. За слушним твердженням Д. Наливайка, «класицизм виник у зоні культури, яка є його джерелом і 'рунтом, так би мовити, будівельним матеріалом.» [4, c. 9]. Відтак, ведучи мову про неокласичні тенденції, слід найперше зважати на рівень співвіднесеності твору з текстом культури - у цитатах, алюзіях, ремінісценціях тощо. Також очевидним є переважання в неокласичній творчості аполонівського начала, яке виражає впорядкованість і гармонію на противагу ірраціональній творчій стихії начала діонісійського.
Зрозуміло, що неприпустимо розглядати поезію Лесі Українки поза конкретним контекстом, а відтак неокласичні тенденції у її творах частково можна пояснити свідомо обраним курсом на європеїзацію, прагненням творити високе українське письменство. У зв'язку з цим слід врахувати виняткову роль М. Драгоманова. Цей авторитетний учений і публіцист активно виступав за модернізацію української літератури. Драгоманівські ідеї знайшли сприятливий 'рунт у київському молодіжному товаристві «Плеяда», до якого входила Леся Українка. Очевидно, назву гуртка було обрано не випадково - вона співвідносилась із відомим у Франції XVI ст. товариством молодих поетів. Для учасників французької «Плеяди» наслідування кращих зразків античного мистецтва було передумовою розквіту національної літератури. Одним із першочергових завдань української «Плеяди» стало наближення вітчизняного письменства до західноєвропейського рівня. У зв'язку з цим на передній план вийшла перекладацька праця як один із важливих шляхів літературної модернізації. «Я певнісінький, - писав М. Драгоманов, - що таке обновлення українського письменства й науки настане незабаром: деякі ознаки показують уже початки такого обновлення. Найскоріше пішло б те обновлення, якби наша письменська громада взялась рішуче вчитись європейським мовам та просто увійшла в прямі стосунки з європейською наукою, письменством і політикою» [2, с.

Завантажити цю роботу безкоштовно
Пролистати роботу: 1  2  3  4  5 



Реферат на тему: Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна НЕОКЛАСИЧНІ ТЕНДЕНЦІЇ В РАННІЙ ПОЕЗІЇ ЛЕСІУКРАЇНКИ

BR.com.ua © 1999-2017 | Реклама на сайті | Умови використання | Зворотній зв'язок